Вельмишановні співвітчизники-українці, чиєю домівкою стали США!
До вас звертається екс-військовослужбовець, стрілець 62-го батальйону 103-ї бригади ТРО Микола Савельєв. Позивний “Волоцюга”.
Що спонукає мене звернутися до вас із низкою актуальних питань? Як не дивно – вибори, що наближаються в США. Оскільки я є громадянином іншої держави, то просто не маю ні морального, ні юридичного права втручатися у перебіг перегонів у США, але це аж ніяк не позбавляє мене права ставити перед своїми земляками питання, котрі тривожать і ваші, і наші серця.
Прочитавши неодноразові обіцянки одного з кандидатів на посаду президента США Дональда Трампа про те, що він має серйозний вплив на українського президента Володимира Зеленського і президента РФ Володимира Путіна, і саме це дасть йому можливість легко завершити війну в Україні, я вирішив звернутися до нього з актуальною пропозицією.
Щоб підтвердити свою впливовість на світові процеси, вплив на українського і російського президентів та зацікавлення у завершенні російської агресії в Україні, я поцікавився: чи не хоче кандидат у Президенти США стати ініціатором і посередником масового обміну полонених між Україною та РФ – кілька тисяч на кілька тисяч військовослужбовців?
Погодьтеся, власне цей крок показав би, наскільки серйозно пан Трамп ставиться до війни в Україні. Копії цього звернення були надіслані також до декількох керівників виборчого штабу Дональда Трампа, а також до мільярдера Ілона Маска, який неодноразово пояснював свої контакти з Володимиром Путіним саме вирішенням “гуманітарних питань” під час цієї російсько-української війни.
Результат вразив: на свої багаточисельні звернення з пропозицією про обмін ми не отримали ЖОДНОЇ ВІДПОВІДІ! Почуйте, земляки, люди демократичних поглядів та відчуття свободи – ЖОДНОЇ!!! Ні від оточення Ілона Маска, який пояснює свої особистісні контакти з Путіним “вирішенням гуманітарних питань”, ні з виборчого штабу самого Трампа, ні від його прес-служби, ні від Меланії Трамп. Тобто тема, що цікавить мільйони українців в Україні, США і в цілому світі, котрих болить серце за новітніх невільників Кремля, в момент, коли на виборах у США йде боротьба за кожний голос, ВЗАГАЛІ НЕ ЦІКАВИТЬ Дональда Трампа, котрий позиціонує себе як миротворця.
Не було навіть ІМІТАЦІЇ зацікавлення у вирішенні цього питання.
Тому в мене до вас, мої земляки, є кілька питань. Невже ви, ті, хто підтримує Україну фінансово і морально, готові повірити політикам, у яких слово розходиться з ділом? Невже ви, чиї брати і сини сьогодні гинуть в холодних окопах від російських ракет, корейських мін та іранських дронів, дозволите обдурити себе тим, для кого популізм став наріжним каменем маніпулювання вашим голосом і вашою свідомістю?!
Сама Україна сьогодні, на мою думку, теж нині стікає кров’ю не тільки через агресію російської федерації, але й через надмірну довіру її громадян до політиків-популістів, котрі обіцяли нам легкі рішення важких питань і запевняли, що цієї війни ніколи не буде. Таке сталось тепер і в Грузії, коли люди через віру в популістичні гасла і через власну бідність голосують за режим, який мимоволі стає філією диктаторського режиму сусідньої держави!
Не дайте зманіпулювати собою, горді сини і доньки України, чиєю Батьківщиною через ваш вибір чи збіг обставин стала заокеанська земля вільних людей! Я не смію закликати вас, за кого голосувати і хто для вас стане найдостойнішим президентом, але мовчати про те, ХТО САМЕ ігнорує болісні для України питання, права не маю. Бо для того, щоб перемогло зло, хороші люди повинні просто нічого не робити. Ми, українці – хороші люди. Чесні, робітні, сміливі і розумні. Саме тому, як каже священик у церкві: “Будьмо уважні!”
З глибокою повагою, Микола САВЕЛЬЄВ, екс-стрілець 62-го батальйону 103-ї бригади ТРО, сьогодні – головний редактор газети “Ратуша”, Заслужений журналіст України
Доктор Едуард Алєксєєв, провідний спеціаліст Atlantic Spine and Joint Pain Center LLC у Маналапані, Нью-Джерсі, ділиться своїм експертним досвідом у лікуванні складних випадків болю хребта та суглобів. Його підхід поєднує найсучасніші методи мінімально інвазивної терапії з комплексним інтегративним лікуванням.
Dr. Alexeev continues to provide cutting-edge pain management solutions at Atlantic Spine and Joint Pain Center LLC in Manalapan, New Jersey, where he specializes in treating complex spine, joint, and chronic pain conditions using the latest minimally invasive techniques and integrative approaches. READ MORE (ENGLISH)
Діагностика та лікування болю шиї
За словами доктора Алєксєєва, біль у шиї – надзвичайно поширена проблема, з якою пацієнти часто зволікають звертатися по допомогу. Хоча причиною може бути просто неправильне положення під час сну чи погана постава, лікар рекомендує обов’язково звернутися до спеціаліста, якщо:
біль посилюється
супроводжується головними болями
з’являються прострілюючі болі в руках
Ці симптоми можуть вказувати на серйозніші стани, такі як cervical disc herniation (грижа міжхребцевого диска), spinal stenosis (стеноз хребтового каналу) або cervical spondylosis (шийний спондильоз). Рання діагностика допомагає запобігти прогресуванню захворювання та його впливу на повсякденне життя.
Комплексний підхід до болю в спині
Доктор Алєксєєв пояснює, що біль у спині особливо складно діагностувати через комплексність механічної системи спини. При обстеженні враховуються всі компоненти:
хребці
facet joints (фасеткові суглоби)
міжхребцеві диски
спинний мозок
зв’язки
сухожилля
м’язи
Інноваційні методи лікування
Замість того, щоб покладатися на медикаментозне лікування, доктор Алєксєєв використовує різноманітні процедурні підходи:
Nerve blocks (нервові блокади) – спрямовані безпосередньо на джерело болю
Radiofrequency ablation – мінімально інвазивна процедура, яка тимчасово деактивує нервові закінчення, що передають больові сигнали
Ін’єкції у суглоби для цільового полегшення болю
Regenerative medicine включно з platelet-rich plasma (PRP) для стимуляції природного загоєння
Інтегративний підхід до лікування
Філософія лікування доктора Алєксєєва базується на поєднанні різних терапевтичних підходів:
Фізична терапія для зміцнення м’язів
Мануальна терапія для правильного вирівнювання
Акупунктура для управління болем
Спеціальні вправи на розтягування та зміцнення
Використання ортезів для належної підтримки
Кожен пацієнт отримує індивідуальний план лікування, розроблений з урахуванням конкретного стану, способу життя та цілей. Такий комплексний підхід забезпечує не лише негайне полегшення болю, але й створює основу для довгострокового поліпшення та запобігання майбутнім проблемам.
Сьогодні доктор Алєксєєв продовжує надавати передові рішення для лікування болю в Atlantic Spine and Joint Pain Center LLC, спеціалізуючись на лікуванні складних випадків болю хребта, суглобів та хронічного болю з використанням найсучасніших мінімально інвазивних методик та інтегративних підходів.
Митрополит Ґудзяк (справа) разом із нагородженими медаллю Ellis Island у попередні роки: д-р Євген Голука (зліва) та Леонард Мазур (в центрі)
18 травня відбулася щорічна церемонія вручення почесних медалей Ellis Island. Ця медаль є однією з найповажніших нагород Сполучених Штатів Америки та вручається американцям, які віддані служінню країні та народові. Нагородження відбувається на острові Елліс, який від 1892 до 1954 року функціонував як імміграційна служба федерального уряду США, через яку пройшло приблизно 20 мільйонів осіб.
Митрополит Борис Ґудзяк, архиєпископ Філадельфійський Української Католицької Церкви, отримав цьогорічну нагороду. Лауреати представляли різні сектори, зокрема бізнес, медицину, військову службу, освіту, політику, засоби масової інформації та шоу-бізнес. Багато з цих лауреатів вклали неоціненний внесок у розвиток суспільства, який стимулює створення робочих місць, сприяє безпеці мільйонів осіб і зміцнює здоров’я та добробут суспільства.
Серед нагороджених – куратор TED Talks Кріс Андерсон; колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Джозеф Ф. Данфорд; президент університету Принстона Крістофер Л. Айсгрубер; акторка Вупі Голдберг; генеральний директор журналу Fortune Алан Мюррей; засновник Craigslist Крейг Ньюмарк; президент і генеральний директор Montefiore Medicine доктор Філіп Озуа; актриса Прісцилла Преслі; бізнесмен і філантроп Девід Рокфеллер молодший; засновник CNBC і MSNBC Том Роджерс.
Митрополит Борис був єдиним релігійним лідером серед 88 нагороджених цього року. Кардинал Тімоті Долан, колишній лауреат нагороди, у своєму вітальному листі до учасників підкреслив «потужний голос Архиєпископа Бориса, який говорить від імені стражденного народу України». Протягом історії, яка почалася 1986 року, нагороду отримували представники української діаспори в США, зокрема єпископ-емерит Василь Лостен, д-р Євген Голюка, Зеня Муха, Мирон Голуб’як, д-р Ігор Савчук та Леонард Мазур. Цього року українсько-американську спільноту представляли Посол Паула Добрянська та Архиєпископ Борис Ґудзяк.
«Як член Дорадчого комітету « Ellis Island Medals of Honor», — зауважив д-р Євген Голука, — я переконаний, що вкрай важливо дбати, щоб американці українського походження, які роблять значний внесок, отримували визнання за межами нашої спільноти. Наша громада має багату історію участі в суспільному житті, і важливо, щоб наші досягнення були помічені та відзначені в масштабі всієї країни».
«Протягом десятиліть острів Елліс був місцем, що приймав мільйони іммігрантів. Ця нагорода відзначає спадщину іммігрантів, які приїхали до Америки та принесли плід своїм життям», – зазначив митрополит Борис. «Я вдячний за визнання для нашої громади у той час, коли Україна бореться за своє існування. Саме в контексті героїчної жертви українців і членів нашої Церкви я сприймаю отримання цієї нагороди».
Як ви знаєте, майже вся Америка живе в кредит. Саме так найчастіше купують будинки, машини і дачі, розраховуються за навчання в університетах і коледжах. Навіть щоденні витрати в США часто оплачують кредитною карткою.
Кредитна історія – це, по суті, доказ вашої надійності і платоспроможності. Чим більш відповідально ви оплачуєте свої кредити – тим краще кредитна історія. Чим краще кредитна історія і чим вона довше – тим менші відсотки по майбутнім позиками.
Кредитна історія відбивається в кредитному рейтингу – так званому Credit score. Це один з найважливіших показників фінансової репутації людини. Рейтинг виражається в цифрах від 300 до 850. Відповідно – чим вищий рейтинг, тим більше шансів отримати кредит на кращих умовах. Побудова кредитної історії, як правило, починається з отримання першої кредитної картки. Однак зробити це дуже непросто. Людина потрапляє в замкнуте коло: банк не дає кредитку, тому що немає хорошого рейтингу, але, в той же час, неможливо побудувати високий кредитний рейтинг без користування кредитками.
Для вирішення цієї проблеми, до прикладу, наша фінансова установа Ukrainian National Federal Credit Union дає можливість відкрити так звану Secured Credit Card. Принцип її роботи такий: ви кладете на рахунок невелику суму ($ 200-500), а далі користуєтесь свої коштами, як ніби це кредит. Тобто – якщо витрачаєте гроші, то регулярно поповнюєте картку до вихідної суми. Далі ми дивимось, наскільки добре ви вмієте управляти фінансами. Через півроку-рік можна буде отримати вже стандартну кредитну карту.
За більш детальною інформацією звертайтесь за номером 866-859-5848. Маємо відділення в Нью Йорку та Нью Джерсі.
Юрій Баюрак, Українська Національна Федеральна Кредитна Спілка
Василь ТАРАС, професор університету North Carolina-Greensboro
Перший наратив: Досить давати Україні допомогу. РФ велика, в неї ядрьона бомба, тому класична перемога над РФ – неможлива. Спалити кремль – не можна. Якби навіть таке чудо сталося, що ЗСУ (чи НАТО) перетнуть кордон в напрямку кремля, то ядрьоні бомби полетять на Харків, Київ, і можливо Варшаву і Вільнюс, і так як 3 з 10 шахідів і кінджалів долітають, так і тут щось долетить – і все. Кінець мільйонам. А якщо удар у відповідь, то кінець світу.
Тому допомога Україні – це лише пролонгація війни, яку неможливо виграти.
А ще грошей не вистачає, інфляція, перебої з с/г продукцією і нафто-газом через цю війну.
Тому, згідно цього наративу, давайте примусимо сторони “встрєтітся гдєто посєередінкє” і закриваємо цю тєму.
Врешті-решт, чого це ми маємо захищати Україну? Вона ж частина Рос. імперії і частина СССР і говорять там російською, і там православна церква, а тому претензії РФ на Україну навіть дуже історично обгрунтовані. Чого ми маємо забирати гроші він наших шкіл і пенсій і давати псіху Зеленському на його політичні амбіції?
І взагалі, якщо сісти і подумати, то путіна можна понять. Все він робить логічно і правильно. Маладєц.
А логіка така: Розширення НАТО дійсно загрожувало його країні, Рейган, чи Буш чи Кіссенджер чи хто там ще обіцяв чи то Горбачьову, чи то Єльцину, чи то самому путіну, що розширєнія НАТО на восток нє будєт, тому ми самі винні, бо спровокували цю війну, взявши в НАТО Балтику і Польщу. Якщо ми їх викинемо з НАТО, або хоча б повернемо Україну в зону впливу РФ, то історична справедливість відновиться, війна закінчиться і все буде як було.
Цього наративу притримується в першу чергу Трамп. Коли його притискають, як же саме він зупинить війну за 48 годин, як він постійно обіцяє, він натякає на саме таке вирішення.
За ним цей наратив почали просувати кіндер-сюрприз Вівек, Трамп-лайт ДеСантіс, і кілька інших кандидатів в президенти і парламентарів з про-трампівського крила.
В суспільстві на цей наратив пристають, на око, десь відсотків 25%, тобто стільки, скільки є фанатами Трампа.
Дещо інша версія цього першого наративу гуляла США в перші тижні-місяці війни в лівих колах. Тоді Оказіо Кортез, Берні Сандерс, Елізабет Воррен і ще кілька самих лівих парламентарів від Демократів написали листа Байдену, де закликали його перестати витрачати гроші на Україну, бо ці гроші треба на “школи, пєнсії, бідних” і інші харошиє дєла.
Але тоді їх старші і серйозніші члени партії так посадили на місце, що через день марксисти з Конгресу листа відкликали, і що цікаво, десь зникли. Уже більше року я не чув взагалі ні про Оказіо Кортез, ні про Берні Сандерса, ні про Воррен. Якось був період, що вони в новинах були щодня. А це взагалі зникли. Сподіваюся, що з ними все гаразд. Треба погуглити, бо вже дуже довго не чув про них.
Другий наратив дуже гарно було подано в недавньому інтерв’ю кандидаткою в президенти від Республіканської партії Ніккі Хейлі.
Ми маємо про це думати не як допомогу Україні, а як про війну проти путінської РФ, де путін багаторазово і чітко заявляв про свої претензії на всю східну Європу і більше. Україна – лише маленький крок в його планах, на який відводилося 3-5 днів. Велике щястя, що в Україні віз загруз, бо після України мали бути — і будуть, якщо впаде Україні — Балтика, Молдова, Польща, Чехія і далі по мапі.
Тому ми не допомагаємо Україні. Україна зупиняє рух путіна на Захід, робить нашу роботу, ми лише “підносимо патрони” і славабогу поки самі не маємо воювати.
А як же гроші? А я вам порахую. Поки ми витрачаємо лише 3,5% нашого військового бюджету, не всього бюджету, а лише військового, на зупинку путіна. І всього за 3.5% відсотки, ми вже другий рік стримуємо рух путіна в східну Європу. Це прекрасна віддача на таку маленьку інвестицію. Чи хтось би міг подумати, що всього за 3,5% нашого військового бюджету ми зможемо зупинити РФ з її посіпаками? А завдяки Україні – можемо. Чи ви хочете, щоб Україна впала, українські ресурси перейшли до путіна — хтось рахував скільки нам буде коштувати війна на території інших країн?
Не забувайте, що перемога РФ – це перемога Китаю. Китай наш найбільший опонент, і якщо ми допустимо програш України, Китай попре в Тайвань і хто зна ще куди. Хтось рахував скільки то нам буде коштувати? Точно дешевше поставити путіна на місце і відбити охоту в Китаю (і інших країн з претензіями на землі сусідів) порушувати світовий порядок і відновлювати “історічєскую справєдлівость”.
Цього наративу притримуються майже всі Демократи і добра половина Республіканців.
Примітно, що багато Республіканців, Хейлі зокрема, продовжують цю думку далі і критикують Байдена за недостатню підтримку.
Вони кажуть, що якби захід не обмежувався б “висловленням занепокоєння” після Грузії, України 2014, Сирії, Африки, а добре дав путіну по пальцях, то не було б зараз цього всього і не треба було б віддавати оті 3.5%.
Більше того, якби достатня допомога пішла відразу у 2022, то “спєцопєрація” вже давно закінчилася. Було кілька нагод, коли дещо сильніша Україна могла б відкинути РФ далеко до їх кордонів, якби мали на той час необхідну дальнобійну артилерію, танки і літаки. Але зволікання тоді дали можливість РФ перегрупуватися, зібрати ресурси, і тепер це завдання коштує набагато дорожче.
Чи може Хейлі, приміром, чи інших носії таких цих ідей, приміром Ентоні Блінкен від Демократів чи Джон Болтен чи Кріс Крісті від Республіканців, стати наступним президентом? Не знаю. Блінкен не піде, якщо іде Байден. Болтен казав, що думає іти, але так і не висунувся.
Кріс Крісті, здається, висунувся, не щоб виграти, а щоб мочити Трампа. Виглядає трохи як сам Трамп, тільки анти. Але те саме амплуа. Він не дуже “лайкабл” (не дуже приємний), тому навряд за нього можуть багато проголосувати.
Майк Пенс теж просуває цей наратив, але його підтримка поки близька нуля.
Хейлі дуже лайкабл, дуже “президентська”, але, перше, вона відкрито критикує Трампа, а отже відразу стала ворогом половини електорату Республіканської партії. Вона, певно, мала б найвищі шанси перемогти Байдена, бо за неї радо б проголосували б незалежні виборці і значна частка про-демократичних виборців.
Але не думаю, що в неї є шанс перемогти в першому турі (праймеріз).
Поки рейтинг Трампа найвищий з величезним відривом (50%).
Далі Рон ДеСантіс (15%), який очевидно займе місце Трампа, якщо Трамп сяде або не зможе продовжувати реальну боротьбу через купу судових справ.
Однак Хейлі зараз на третьому місці, з 8%. Поряд з нею Вівек з теж десь 8%. Поки виглядає безнадійно. Але якщо зніметься Трамп, все може дуже різко перегратися.
Спостерігаємо далі.
Photo: Wikipedia Плакат проти участі США у війні в Європі
Василь ТАРАС, професор університету North Carolina-Greensboro
1. Вища освіта в США надзвичайно дорога. Містечкові університети від 10 до 30 тисяч доларів на рік. Університети світового рівня до 80 тисяч доларів на рік. Звичайно, “бідним” будуть трохи скидки від самих університетів, а “державні” університети ще і мають суттєві знижки для резидентів штату. Але навіть за самих добрих розкладів ( універ містечкового рівня) платити треба від 10 до 20 тисяч на рік. Ну хіба ви серед тих дуже небагатьох, кому дали стипендію (не білше 10-20% студентів).
А ще докиньте тисяч 20 на проживання і харчування. Батькам влітає в копійку, або студент має працювати під час навчання, або позика і випускаєшся з солідним боргом.
2. Найдорожчі університети в США – не ті, що ви думали. Серед 50 найдорожчих, 45 ви певно ніколи і не чули. Всі більше 70 тисяч доларів на рік. Під $300,000 за диплом.
1. Harvey Mudd College: $77,339 per year
3. Amherst College: $76,800 per school year
4. University of Southern California, $77,459
10. Wellesley College
12. Vassar College
13. Haverford College
14. Reed College
15. Bard College
16. Oberlin College
17. Wesleyan University
18. Southern Methodist University
19. Franklin and Marshall College
20. Scripps College $75,422 per year
Гарвард і Стенфорд, з їх “всього” $54,002 і $56,169 за рік, – навіть не в першій 50 по ціні (правда, декілька інших університетів Ліги Плюща таки в цьому переліку).
3. Найдорожчі університети часто відомі саме тим, що вони дорогі. Дві причини, чому батьки відправляють дітей туди.
Перше, там всі з сімей, яким не шкода 70+ тисяч на рік (це майже виключно приватні університети, тому від держави скидки нема – все маєш платити сам). А це унікальна можливість завести “правильні” знайомства, плюс діти всякого робочого класу не будуть вештатися під ногами.
Тобто ціна є способом відбору. Ми ж в універ ідемо не книжки читати, а заводити професійні знайомства на все життя. Тому віддамо своє чадо туди, де універ вже відібрав “правильних” співкурсників.
Друге, їх студ містечка – це суміш спа і Дісней Ленду. Гуртожитки рівня 5-зіркового готелю. Їжа від всесвітньо-відомих шеф-кухарів. Спортзали і стадіони – краще олімпійських. За якісь 300 тисяч за диплом, ваше дитя буде як на курорті всі 4 роки.
4. Примітно, що в топ 50 по якості навчання і науки – десь половина “державних”, цілком доступних по ціні університетів (в районі 10-25 тисяч за рік для резидентів штату, і 30-45 для нерезидентів), як от University of Michigan, University of North Carolina, Ohio State University, Univesity of Texas, Georgia Tech University, Virginia Tech, Berkeley, UCLA, University of Wisconsin і тому подібні. У всякому випадку, нобелів вони клєпають майже так само багато, як їх всесвітньовідомі “плющі”.
Приміром, “державний” Berkeley на другому місці в світі по кількості Нобелів, другий лише після Гарварду.
Наступних кілька приватні, але потім знов кілька підряд “державні”, як от:
University of Illinois at Urbana–Champaign,
University of Minnesota,
University of California at San Diego,
University of Michigan,
University of Wisconsin–Madison,
University of California, Los Angeles,
University of North Carolina,
University of Virginia.
Звичайно, Harvard, Yale, Princeton з їх мільярдними річними бюджетами і столітніми історіями, репутацією і майже необмеженими ресурсами можуть собі дозволити заманити будь-кого, хто показує надію. І все ж, “бідніші” “державні” університети теж показують прекрасний результат.
Ну і не забуваймо, що тисячі приватних університетів, в тому числі і з найдорожчої п’ятдесятки, часто взагалі по науці близько нуля. Вони фокусуються виключно на дуже якісному викладанні і задоволенні соціальних потреб студентів, а не науці. Така бізнес модель.
5. Ну і не треба забувати, що в світових рейтингах, в першій сотні в світі є багато університетів з Європи, приміром, де взагалі навчання безкоштовне. Ну або Канада, Британія, деякі універи Азії і Австралії, де вартість навчання в десяток разів нижча, ніж в сусідніх по рейтингу американських “плющах”.
Знаєте, що найважче для мене було в підготовці цього матеріалу? Я не знав, як звертатися до Володимира Путіна! Пане Путін? Та який вже він, якщо серйозно, пан? Вельмишановний Володимире Путін? Так точно поб’ють, бо з якого це дива вас хтось в Україні мав би нині хоч якось чи чимось шанувати?! Добродію? Теж ні, бо добродій – це той, хто чинить добрі дії, а це точно не про президента РФ. Товариш Путін? Та якому дідьку вже нині Путін лишився товаришем? Гей, ти? Якось недипломатично, та й про першу частину цього звертання точних даних наразі нема… Не вождь, попри дружбу з африканськими вождями, не імператор, хоча і є потуги створити імперію, не цар, незважаючи на царські палаци… І я знайшов компромісний варіант. Я звертатимусь до В. Путіна – «дуче», адже саме так звертались до Беніто Муссоліні, голови Національної фашистської партії. Гарно?
ВЕЛИКИЙ ГУРУ МАЛЕНЬКОГО ПУТІНА ˗ ГЕБЕЛЬС
Отже, дуче Путін!
СЬОГОДНІ і наші кладовища, і кладовища Росії переповнені полеглими на цій російсько-українській війні. З однією суттєвою різницею: на наших цвинтарях покояться ті, хто загинув, захищаючи СВОЮ землю від агресора і окупанта, а на кладовищах РФ закопані загарбники, агресори і окупанти, котрі загинули, коли намагались захопити ЧУЖУ землю. Ви, рашистський дуче, розповідаєте громадянам своєї держави, що «они погибли, защищая Россию от врага», навіть самі не усвідомлюючи абсурдності цих слів! Як можна загинути під час вторгнення на територію ЧУЖОЇ країни, обґрунтовуючи цю агресію захистом власної країни, нормальна людина зрозуміти не здатна. Але які норми під час агресивної і розв’язаної без жодних підстав війни, правда? Та й хто визначив поняття норми і совісті для загарбника? Парадоксально, але якби не ця війна, то багато громадян Російської Федерації змогли б прожити своє життя пристойними і порядними людьми… Вдумайтесь у власні вислови: «Один народ, одна страна, один вождь!», «Мы добиваемся не правды, а эффекта!», «Сегодня даже самые радикальные меры нельзя назвать радикальными, и самая тотальная война недостаточно тотальна», «Дайте мне средства массовой информации, и я из любого народа сделаю стадо свиней!», «Надо так стукнуть, чтобы клочья полетели!» Ах, це не ви, а міністр нацистськоі пропаганди Пауль Йозеф Геббельс?!! А правда – неймовірно подібно?! Особливо про засоби масової інформації і один народ – одна країна?
ТЕПЕР ПИТАННЯ «Хотят ли руSSкие войны?» ЗВУЧИТЬ СМІШНО
За логікою, якщо мешканців Росії і її керівництво не влаштовував блок НАТО, потрібно було воювати саме з цим блоком, а не нападати на державу, яка в цьому блоці не перебуває і навіть не була туди запрошена! Дико, неймовірно абсурдно, нічим не обґрунтовано – та ви, дуче Владіміре, й самі це прекрасно розумієте. І завжди розуміли. Бліцкриг повністю провалився, але сили духу визнати це в лідерів рашизму забракло! Бо як може щось не вдатись «стране-победителю»?! Адже до того світ проковтнув все: Алєппо, Абхазію, Осетію, Придністров’я, Крим, Донбас, малайзійський «Боїнг»…
Цього разу ідеологія імперського шовінізму, яку ви взяли на озброєння поряд з ФАБами, «Калібрами» та «Іскандерами», котрими Росія засипає Україну, на щастя, для України і всього світу не спрацювала. Мешканці планети Земля на власні очі побачили і почули відповідь на запитання «Хотят ли русские войны?» Зруйновані під фундамент українські міста, сотні тисяч вбитих і покалічених мешканців України, мільйони біженців, більше 500 вбитих дітей, заплакані сироти, згорьовані матері і дружини – ось вона, справжня ціна невтілених амбіцій відірваного від реалій політика, який зробив неправильний і фатальний крок. Для себе і своєї країни, до речі, теж. Думаю, ви прекрасно усвідомлюєте, ЧОГО САМЕ щосекунди зичать вам, дуче, мешканці понівеченої російськими бомбами і ракетами України?! Я і мої побратими по зброї теж. Смерті. Жахливої і, бажано, в страшних муках. Впевнений – це вас аніскільки не дивує, хоча ви й ніжитеся в теплій інформаційній ванні.
До речі, полчища темних і деградованих завойовників з Росії, які знищують все світле, вже навіть за кордоном іменують Армією орків! І для мене стало приємною несподіванкою, що члени ЛГБТ-спільноти називають Раша-воїнів «підар-ми».
Ви, мешканці країни неорашистів, самі зруйнували міф про «страну – победителя нацизма» і «можем повторить»! Адже саме Російська Федерація сьогодні повність відродила нацизм з «русским лицом», стала агресором, окупантом, грабіжником, ґвалтівником і вбивцею! Це ви вивозите з України наших дітей, приєднуєте до себе чужі землі, знищуєте українську літературу, тримаєте в концтаборах громадян України і політично неблагонадійних громадян РФ, реабілітовуєте і вшановуєте меморіальними дошками зеків-садистів, котрі вбивали навіть власних матерів, а тепер стріляють у матерів українських. Вам плювати, що “баби” вже “не нарожают”, оскільки не буде від кого… І що цих “баб” згодом ґвалтуватимуть та вбиватимуть саме зеки, яких масово випустили з в’язниць… І що коли щось народиться, то ще має довго рости, щоб на нього ж і працювати… І що приблизно половина з цього за цей час зіп’ється від безнадії…
ВІЙСЬКОВІ ІМПОТЕНТИ: НЕ ЗДАТНІ «ПОВТОРИТИ»!
А третій рік війни показав, що нічого «повторить» Росія вже давно не здатна: корупція та бутафорія давно з?їли колишню міць імперії, бо, опинившись поза будь-якою критикою, російська влада здатна тільки красти та імітувати колишню велич. Впевнений: якщо б рашистській армії довелось справді зустрітись у двобої з армією НАТО, то ви, дуче, особисто давно б перестукувались в камерах з імперіалістом Ігорем Гіркіним або перенесли залишки своєї столиці на Валдай.
Звиродніла від ненависті до вигаданих ворогів Росія нині поважає лише тих, хто виявляє надзвірячу жорстокість, тому вона НІКОЛИ не зможе стати демократичною, а всі ліберальні цінності Європи і Заходу для неї – просто дурниці, котрі роблять цивілізований світ слабшим.
Вбивство на замовлення Пригожина, ув’язнення Гіркіна-Стрєлкова, зняття зі своїх посад військових злочинців Шойгу і Патрушева – є яскравою ознакою того, що в самій Росії почались незворотні процеси винищення та ліквідації тих, хто забагато знає і викликає в російського імператора страх перед спільниками і жах відповідальності за скоєне.
ДУЧЕ! ПРО ВСЯК ВИПАДОК: MEMENTO MORE!
Ми всі колись помремо. Такі реалії, і жодні уколи ботексу чи стовбурових клітин не спроможні ці процеси зупинити. Але є речі, що здатні їх прискорити: підкуплений особистий лікар, влучний постріл снайпера, вдалий приліт ракети, невдала зустріч вертольота зі скелею чи без наказу використаний «Новичок» – і некролог стане єдиною згадкою про те, що ця істота колись топтала ряст чи літала разом зі стерхами. Але чоловік, який до нестями любив свого лабрадора Коні, закоханий в алабая Вірного і вівчура Баффі, ніжно ставиться до японського акіти Юме і навіть до кози Сказки, але зневажає життя сотень тисяч і навіть мільйонів ні в чому невинних людей, називає звірства в Бучі та Ірпені «виставою» – просто не заслуговує йменуватися ЛЮДИНОЮ і навіть не має права жити серед людей!!!
БРЕХНЯ – ЯК ЗБРОЯ ЗНИЩЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ
Сьогодні всі антиукраїнські наративи, котрі ширила російська пропаганда на початку і впродовж війни, пішли прахом.
Перелічити?
Постійний аргумент: і Порошенко, і Зеленський є незаконними президентами, бо вони прийшли до влади після «заколоту» у 2014. Тоді і Єльцин, і Путін є теж незаконними президентами, бо вони прийшли до влади після «заколоту» у 1991 році, логічно?
«В Україні переслідують російськомовне населення». Кожен четвертий з тих, хто пішов захищати Україну, – росіянин або російськомовний. Якщо б твердження російських пропагандистів були правдою, то ці люди ніколи б добровільно не прийшли у військкомати боронити цю державу!
«В Україні процвітає нацизм і фашизм». Громадяни України на демократичних виборах ОБРАЛИ президентом своєї держави єврея! В уряді нашої держави є і євреї, і татари, і росіяни, і українці. Тому навіть розмови про «нацизм» українців є недолугими і такими, що навіть не потребують обговорення.
«Армія РФ хотіла провести демілітаризацію України». Який результат? За два роки війни українська армія стала найпотужнішою в Європі, у нас з’явились «Хаймарси», «Атакамси», на підході Ф-16. І?
Так звана «денацифікація», яку нібито хотіла провести РФ, перетворилась на звичайне винищення українського населення. Це стоїть на межі з геноцидом і обов’язково ще отримає належну оцінку світової спільноти. Ордер на арешт В. Путіна, виданий Гаагою, – яскраве цьому підтвердження.
Фейк, запущений в пропагандистських каналах, про те, що 30-мільйонна маленька без’ядерна Україна хотіла напасти на величезну 140-мільйонну ядерну державу Росію, теж не потребує коментарів. Орвел з своїм «1984» тихенько курить в куточку, а Геббельс на тому світі з заздрістю розпитує, хто такий Соловйов. Ви, дуче Путін (в нас вас, щоправда, не тільки футбольні фанати називають по-іншому), усвідомлено і цілеспрямовано перетворили свою державу на тоталітарне диктаторське ідеологічно насичене шовінізмом збіговисько людей, чий світогляд сформований брехнею і неймовірним страхом.
Про «керованих і вирощених в українських біолабораторіях комарів і качок» навіть не буду згадувати – над цією вигадкою сміються навіть численні російські скабєєви, котрі його запустили.
І що ж в нас залишилось у висліді з «потужних» кремлівських аргументів? А нічого. Просто нічого. Самі дешеві «понти» для внутрішнього споживача.
БІЛЯ РОЗБИТОГО КОРИТА: ОБДУРЕНИЙ, ПРИНИЖЕНИЙ НЕВДАХА
Невже вам, людині, котра двічі «обломувалась» на Україні (Майдан-2004 і Майдан-2014), дотепер не зрозуміло, що третя прірва – не за горами? І вона здатна поглинути недобудовану імперію рашистів назавжди. Росії вдалось наситити своєю агентурою і впливами український бізнес і політикум, поставити своїх людей на чолі наших спецслужб і армії, та навіть пропхати на найвищу посаду в Україні двічі судженого злодійкуватого зека, захопити Крим, залити кров’ю Донбас, але от відкрите вторгнення в Україну – це вже був відкритий перебір і блюзнірство.
Я не голосував за президента Зеленського і вважаю його обрання стратегічною помилкою українців, в яких просто не спрацював інстинкт самозбереження. Але, попри все, це наш президент, а зі своїми помилками ми якось розберемось самі. Його ж найбільша помилка, на мою думку, – намагання догодити одвічному ворогові України – Росії і задобрити особисто вас. Всі ці Омани, Стамбули і пошуки методів умиротворення агресора – лише наївні дитячі спроби нагодувати крокодила в надії, що він з?їсть тебе пізніше. Скориставшись його недосвідченістю і використавши впливи агентури, Володимир Володимирович обдурив Володимира Олександровича. І – самого себе. Бо цієї кривавої бійні Вам, дуче, Росії і росіянам ніколи не пробачать матері і батьки загиблих і покалічених, їхні побратими, а діти українців-героїв розповідатимуть своїм дітям і онукам не про дружбу з Росією, а про віроломного і підлого ворога на Півночі, який заслуговує тільки на смерть, прокляття і зневагу.
Прекрасно розумію, що вас, Рашадуче, особисто дезінформували про внутрішню ситуацію в Україні ваші численні щедро фінансовані розвідспільноти, до яких долучились тисячі українських медведчуків, котрі пиляли мільярди російських доларів, запевняючи, що підготували потужну «п’яту колону», але, перепрошую, це ваші проблеми і ваша особиста помилка пРЕЗИДЕНТА. Людина, яка не виправляє зробленої помилки, робить ще одну помилку. Останню.
РАШАФЮРЕРЕ, ВІЙНА ПРОГРАНА: ВАМ ПОДІБНІ СТРІЛЯЛИСЬ
Цю війну Росія програла. Це – не дискутується. Вже полічені 150 тисяч вбитих російських солдатів і офіцерів, і 300 тисяч поранених і покалічених військовослужбовців РФ – надто висока ціна за чотири районні українські містечка і місто Маріуполь! Це десять Афганістанів!!! Це зрозуміли навіть зазомбовані раби з країни, де ніхто не знає, для чого він йде вбивати невинних. Ви готові покласти трупом ще тисяч 300 мешканців РФ (це ж не ваші діти чи рідні, правда?), бо привчили зомбовану масу, що за ці життя особисто Путін жодної провини не несе. Захід це, звичайно, лякає, але паралічу це в наших союзників, на щастя, не викликало.
Французи (чий лідер Макрон пропонує надіслати для допомоги Україні війська) кажуть, що «Зрада – це справа часу»! І ви, дуче, як колишній спецслужбіст, розумієте, про що я. Світ більше не дозволить змінювати контури держав якомусь політичному токсичному неандертальцю і його пахолкам. Таке 80 років тому вже намагався робити той, хто завершив свою спробу в берлінському бункері разом з своєю молодою дружиною з кулею в голові. А іншого дуче, який хотів перевернути під себе світ, аби допомогти йому здійснити мрію, разом з дружиною в Італії повішали вниз головою! На російських болотах і в геополітиці не люблять невдах. Попри наявність у них молодої дружини.
Як колишній пітерський хуліган, ви, дуче, повинні розуміти, що вчасно завершити бійку, котра проходить для тебе невдало, і почати втікати дворами – це теж велике мистецтво. Як кажуть китайці (це ті, завдяки кому Росія сьогодні виживає): «Навіть найдовший шлях починається з першого кроку!»
До речі, мене, колишнього бійця 62-го батальйону 103-ї бригади ТРО, а тепер стрільця ППО, в цивільному житті журналіста і редактора львівської газети «Ратуша», ніхто ні на що не уповноважував і я не представляю жодну державну, громадську чи політичну структуру. Це лише МОЯ думка і МОЯ позиція. Думка солдата, в якого своя, окопна, правда.
Як показала ця війна, життя надто коротке, аби відкладати щось (власну думку і позицію теж) на потім. Саме тому я й не апелюватиму тут до порушених Росією законодавчих актів про визнання Росією кордонів України та до такого незвичного для окупантів поняття, як «совість».
Фюрере російських шовіністів! Війну Росія повинна негайно припинити – або перестати існувати взагалі! Подальше продовження кривавої війни без швидкого знищення України (а «Киев за три дня!» у вас не виходить і не вийде!) послаблює можливості Росії залишитись цілісною на її історичній території. Це ставить під сумнів саме «виправлення великої геополітичної помилки 1991 року», як заявляв громадянин РФ В. Путін. Особисто мене це втішає. А от вас – не думаю.
Розтягування війни в часі – це обов’язкові провали в бюджеті Росії, повний колапс економіки, яка й сьогодні, попри переведення її на військові рейки, тріщить по швах, подальші знищення дронами російських НПЗ, які в умовах економічних санкцій відновити буде вкрай складно, двірцеві заколоти, протистояння різних веж Кремля, спроби фізичної ліквідації В. В. Путіна і його двійників, постійні військові і дипломатичні перебіжчики і зрадники, незадоволення особового складу і генералів, мітинги родичів загиблих російських військових, у разі зміни позиції Китаю – голодні бунти, зубожіння та внутрішньосепаратистські відцентрові рухи на Кавказі, в Татарстані, Якутії та Бурятії, розпад Росії, довічна ганьба, гаазький Нюрнберг і знову ж таки – спроба знищення того, хто найбільше знає. Усі ці наслідки є святом для душі кожного українського патріота, але якщо б не один нюанс: ці паростки руйнації держави-шовініста ЩОДНЯ поливаються потоками крові саме українців!
УКРАЇНСЬКИЙ «ГНІВ БОЖИЙ» БУДЕ НЕЩАДНИМ!
Розглянемо інший варіант. Особисто мені він буде вкрай неприємний, але саме він, очевидно, і буде дієвим та втіленим. Країна-агресор Росія, без жодних умов і перемовин, виводить всі свої війська на кордони 24 лютого 2022 року, оголошує, що мету фейковоі СВО (демілітаризація ЗСУ) досягнуто, а квазіутворення – ДНР та ЛНР – тепер під збройним захистом РФ. Наслідки? Нічого несподіваного: Путін В.В., попри сподівання, не збереже своє політичне обличчя, але відродиться в політиці, і, прости Господи за ці слова, в очах багатьох міжнародних угодовців-орбаністів постане, як це не дико звучить, миротворцем! Як казав Нікулін в «Діамантовій руці»: «А может, меня даже и наградят!» Ба, більше – вчорашній диктатор, убивця і порушник спокою світового співтовариства стане героєм в очах шокованої зміною вектору західної публіки! Переконаний: колективний Захід забуде про Гаагу і вчинені Росією злочини на території України, погрози ядерною зброєю, відновиться торгівля сибірським газом за цінами більшими, ніж для Китаю, і російський правитель отримує шанс, на мій і мільйонів громадян України глибокий жаль, вмерти своєю смертю, а не від отрути, пострілу чи опромінення. Питання репарацій у разі такого висліду відпаде, а відбудову зруйнованої РФ економіки та інфраструктури України колективний Захід і Китай, найвірогідніше, тимчасово візьмуть на себе. До Росії світове співтовариство буде ставитись як до мешканця лепрозорію: з одного боку, всі розумітимуть, що істота невиліковно хвороба і помирає, прилюдно втрачаючи частини свого організму, але з другого боку, її шалено боятимуться саме через наявність зарази, попри запевнення, що лепра не передається під час контакту.
Першим кроком зміни вектору, дуче решистських нацистів, має бути негайне припинення ракетних та інших обстрілів міст та населених пунктів України. Другим кроком можна буде вважати добровільну передачу Україні 1-2 тисяч українських військовополонених. Не обмін, а саме добровільне повернення українських бранців, котрих сьогодні РФ від безвиході використовує як важіль шантажу української влади через рідних цих військовополонених. Готовий взяти безпосередню участь у цьому процесі, добровільно відмовляючись від будь-яких гарантій безпеки щодо моєї особи. Як посередників можна використовувати представників католицької і православної церков чи турецьку сторону, яка вже має відпрацьовані в цій царині механізми.
ВБИВЧІ АРГУМЕНТИ
Іншого шляху вирішення цих питань зараз просто не існує. Ще якийсь мінімальний час, дуче Владіміре, вам можуть дати на озвучення нині вже нікому не страшних ультиматумів і ядерних погроз, а потім за справу візьмуться спеціалісти з вбивчими аргументами, котрих не даремно вважають найкращими у світі фахівцями. Як казала Голда Меїр після теракту проти спортсменів-євреїв керівникові «Моссаду»: «Пора посилати хлопчиків!» Ця спецоперація, до речі, називалась «Гнів Божий».
Саме варіант, який я озвучив, і пропонують сьогодні Росії (з численними нюансами, уточненнями і відгалуженнями) на відкритих перемовинах і закритих зустрічах розвідок різних країн. І, як казав наївному Шуріку дядечко «комсомолки і активістки» в «Кавказькій полонянці»: «Вы, конечно, можете отказаться. Но тогда они Вас зарежут». Але це вже ми говоримо про ще одну можливу версію розвитку подій…
— Докторе Михайле. Два тижні назад по багатьох засобах маси інформації була поширена новина базована на публікації в JAMA, Journal of American Medical Association. Головна тема цієї новини, що молоді люди, народжені після 1990 року, мають в два рази більший шанс (ніж їхні батьки) захворіти на рак товстого кишківника. От питаємося вас, чому так?
— Відповідь дуже проста. Не треба робити дослідження, не треба читати розумні статті, просто треба зрозуміти чотири основні речі, які ведуть до любих захворювань. Якщо вивчати рак, якщо вивчати інші хронічні захворювання, то буде збільшення інших хронічних захворювань там також.
І в тому є зовсім нормальна логіка. Ми всі повинні розуміти, є чотири основних причини захворювань. Всіх захворювань. Це перше. Друге, ми повинні розуміти, що виникнення захворювань не є обумовлене генами на 100%. Ось ці дві речі нам треба всім дуже чітко зрозуміти. Коли ми їх будемо знати, тоді ми можемо оперувати і орієнтуватись, як кажуть у світі здоров’я.
— Ви згадали чотири причини, але їх не назвали.
˗ Чотири причини, ми вернемося до них. Всі говорять, що гени зумовлюють захворювання. Гени зумовлюють захворювання ˗ це правда. Але яким чином? І що стоїть вище генів? Виявляється, вище генів стоїть епігенетика. І якраз, коли я вам поясню про епігенетику, ми підемо до тих чотирьох причин.
— Термінологія, епігенетика, що воно таке?
— Гени мають різні в собі закодовані властивості нашого організму, ознаки нашого організму. Є онкогени в тому числі, наприклад. Але вони сидять тихо і нічого нам поганого не роблять. Але як тільки вони починають активізуватися, тоді починаються проблеми.
Що обумовлює включення чи виключення цих генів. Обумовлює навколишнє середовище. Ми маємо певний генний набір. Якщо у нас навколишнє середовище сприятливе, наш генний набір працює якнайкраще. І це називається епігенетика. Наші гени у доброму навколишньому середовищі дають нам добре здоров’я.
Коли ми переносимо наші гени у погане середовище, тоді виникають хвороби. Хворіб багато. Але ще раз, коли ми поміщаємо наші гени у погане середовище, утворюється погана епігенетика.
Тепер, що таке середовище. Середовище ˗ це і є якраз тих чотири фактори.
Перший фактор ˗ це є будівельні матеріали, або харчування. Якщо ми будуємо будинок, ми використовуємо добрі матеріали, якість будинку добра. Перше це є харчування, добре харчування.
Друге, це є наявність токсинів. Більше токсинів – гірше, менше токсинів – краще.
Третє – це є інфекція.Є мікроорганізми які наші друзі. Але у зв’язку з підвищеним виробництвом антибіотиків, їх застосуванням і вживанням, у тому числі з їжею, гомеостаз природи змістився. Гірша інфекція стажа привілеювати, тобто, бути більш переважаючою. Це можуть бути віруси, бактерії, грибки і інші речі, які ми ще не відкрили.
— І останній, четвертий фактор?
— Четвертий фактор – це є стрес. Дуже важливий фактор, і ми всі то розуміємо.
Чотири фактори, якщо вони не є на користь нашого здоров’я ˗ всі захворювання підвищуються. У когось рак товстої кишки, а у когось якісь аутоімунні проблеми. Коліти, серцеві захворювання, що завгодно. Деменція, альцгеймер!
Ми штучно поділили багато речей у медицині. Треба зрозуміти прості речі спочатку. І ті прості речі мають бути в базі діяльності кожного лікаря. І з того починати всі лікування.
Продовження розмови з доктором Михайлом Фульмесом незабаром. Розглянемо по˗окремо чотири базові опори здоров’я людини.
З доктром Михайлом Фульмесом розмовляв Петро Рибчук
Ця практика, яку декілька кілька українських клінік почали пропонувати безкоштовно, стала чимось на кшталт патріотичного обов’язку, пише New York Times. Українські воїни обирають цей захід щоб зберегти національний генофонд, вважаючи що росіяни намагаються винищити українство як націю.
“Сучасна медицина дозволяє народжувати і виховувати дітей наших загиблих коханих, найхоробріших і найвідважніших людей у цьому світі”, – сказала Наталія Киркач-Антоненко. Вона розповіла, що її чоловік загинув на полі бою, коли вона була на третьому місяці вагітності.
“Виховайте їх гідними свого батька з такою ж любов’ю до України і дайте їм шанс жити в країні, за яку проливав кров їхній батько”, – сказала вона. За словами Наталії, її покійний чоловік Віталій заморозив свою сперму перед тим, як піти на війну. І хоча він загинув, Киркач-Антоненко сказала, що він буде батьком усіх її майбутніх дітей. Тепер вона використовує свою сторінку у Facebook, щоб заохотити інших солдатів зробити те ж саме для своїх дружин.
В українському парламенті зараз обговорюють законопроект, який передбачає державне субсидування кріогенного заморожування сперми. Ідея не нова. Американські кріогенні фірми пропонували заморожувати сперму американських солдатів перед відправкою до Іраку чи Афганістану.
За словами головного лікаря приватної київської клініки IVMED Галини Стрелко, близько 100 солдатів заморозили свою сперму в цій приватній клініці. Клініка відмовилася від 55 доларів за крипто˗консервацію для тих, хто воює з московитами. “Ми не знаємо, як ще допомогти. У нас немає зброї, ми не можемо воювати, але те, що ми робимо, теж важливо”, – сказав Стрелко.
Віталій Хронюк та його партнерка Анна Сокуренко вирішили звернутися до клініки після того, як Хронюк “отримав откровення”, перебуваючи під шквальним вогнем російської артилерії. Він сказав, єдине про що він шкодував, що ніколи не мав дитини.
Анна Сокуренко погодилася. “Я думаю, це дуже важлива можливість при втраті рідної людини. Пережити смерть коханого буде важко, але це дасть сенс продовжувати боротися, продовжувати жити”.
Цікавий репортаж від Wall Street Journal. Пояснює, що неможливість дати Україні обіцяне озброєння викрило колосальні “діри” в системі забезпечення війська США.
Серед названих причин:
До 1990-х, в США було 51 виробника зброї. Сьогодні – лише 5. Від снарядів, до ракет, до бомб, до кораблів флоту – кількість виробників впала з десятка-двох до 2-3.
Вважалося, що така консолідація економила кошти за рахунок масштабування виробництва (economies of scale). Хоча насправді це призвело до звуження логістичних шляхів. Доводиться покладатися на одну-дві компанії для цілого типу озброєнь, і якщо у них умовних станків на виробництво 10 одиниць зброї в день, то більше вони аж ніяк виробити не можуть, допоки не побудують додатковий цех, наймуть і навчать нових людей. А це роки, мінімум місяці.
Плюс, закінчення холодної війни зменшило потребу в зброї.
Плюс, останні 20+ років, вся військова потуга працювала на війну з тероризмом, тобто на війни з умовними бойовиками в умовних горах Афганістану, а тому все виробництво було сфокусоване на дронах, які не бояться, що їх зіб’ють, бо в бойовиків в горах нема ППО. Такі в Україні навіть літати не зможуть.
Традиційну війну а-ля 20-століття, з десятками тисяч пострілів з гармат на день, з танками, і відповідно, джавелінами, ніхто не чекав. І відповідно, снаряди і джавеліни не виробляв.
Приміром, уряд США зробив замовлення на додаткові 8500 джавелінів для України. Але як виявилося, стільки немає на складах, щоб таку кількість виробити, треба подвоїти виробництво на рік, але подвоїти виробництво не можливо щонайменше до 2026.
На додаток, всі ці розумні снаряди, ракети і бомби вимагають купу електронних чіпів, які, як відомо, у великій нестачі по всьому світу. Поки США в авральному порядку намагається відновити власне виробництво цих всіх контролерів, треба ходити на поклон до Тайваню і Китаю і ставати в і так довжелезну чергу. А без маленького контролера ракета тупо не полетить.
На складах таки щось є, але політики бояться віддавати, розуміючи, що на виробництво нового для себе підуть роки. Думають, що якщо віддати і лишитися з голим задом, чуть що, твою ж дупу розіпнуть, бо не “бдів” за захист своєї країни. Тому віддають неохоче.
Почалися серйозні “пошуки себе” і “пошуки винних”. Бо раптом стало зрозуміло, що якби приміром довелося воювати з Китаєм за Тайвань, не ганятися за умовними аль-каїдівцями на конях, а реальна війна з танками і гарматами, якщо інтенсивність така, як в Україні, запасів багатьох видів амуніції, як от ті самі джавеліни, вистачило б всього на кілька тижнів.
В ЄС, кажуть, з цим ще більші проблеми. Як дійшло до діла, то виявилося, що деякі країни не мали жодного танка на ходу. Хто ж думав? Та і впевнені були, якщо що, “США прийде, порядок наведе”. А як виявилося, в США теж дірка в кишені, попри колосальні витрати на армію.
Василь ТАРАС, професор університету North Carolina-Greensboro
Підходить майже повний рік з часу нападу Росії на Україну але американці все ще твердо підтримують нас. Про це йдеться у недавньому дослідженні Gallup від 1˗го лютого. 65% дорослих американців вважають що Сполучені Штати мають підтримувати Україну до часу повернення втрачених територій. Навіть якщо це призведе до тривалого конфлікту. Водночас 31% вважають США що повинні підштовхувати Україну до швидкого завершення війни. Навіть якщо це дозволить Росії перебрати захоплену територію України.
Nearly one year into the war between Russia and Ukraine, Americans’ support for Ukraine holds steady. A stable 65% of U.S. adults prefer that the United States support Ukraine in reclaiming its territory, even if that results in a prolonged conflict. Meanwhile, 31% continue to say they would rather see the U.S. work to end the war quickly, even if this allows Russia to keep its territory.
Колишній американський військовослужбовець, морський котик, Деніел В. Свіфт загинув під час бойових дій в Україні. Як повідомляє Rolling Stone, Свіфт брав участь в обороні Бахмута, місті на Донбасі в східній Україні. Вночі 14 січня він був поранений протипіхотною гранатою запущеною російськими військами. Це спричинило черепно-мозкову травму, що в кінцевому підсумку призвело до його смерті.
Відомо, що американець приєднався до Військово-морських сил 2005 року, а 2006 пройшов навчання військово-морських котиків. Під час служби в армії отримав нагороди та відзнаки за службу в Іраку та Афганістані. Його останнім призначенням був спеціальний військовий підрозділ Західного узбережжя. Із березня 2019 року Деніел В. Свіфт значився як дезертир.
Уряд США не рекомендує американцям їхати воювати в Україну через ризик бути захопленими російськими військами, взятими в заручники. Відомо, що ще щонайменше шість американців загинули в боях в Україні. Державний департамент підтвердив нещодавню смерть громадянина США в Україні та надає допомогу родині.
Василь ТАРАС, професор університету North Carolina-Greensboro
Декілька днів тому я писав, що візит Зеленського в США освітлювався безпрецедентно багато і позитивно в пресі США. По всіх каналах. В прямому ефірі його виступ в Конгресі з багаторазовим повним повтором наступні два дні. Повний текст виступу в багатьох газетах. Дуже позитивні коментарі.
Але оце сів трохи глибше розглянути відгуки і (не) здивувався жорсткій критиці з боку про-трампівських медіа.
Їх головні тези гарно викладені Такером Карлсоном в його щоденній програмі від учора.
Подаю основні тези нижче, або гугліть на ютюбах повний запис.
Через кілька днів маю черговий виступ про Україну, цього разу в місцевому Ротарі Клубі. Підозрюю, там будуть трампісти також, і будуть питання чи коментарі такого штибу. Буду вдячний за поради, як на таке відповідати.
Спершу, чиї це тези.
Хто не в курсі, в США є Республіканська і Демократична партії. Кожна партія має “свої” канали новин. Рупор Республіканської партії – Фокс Ньюз.
Фокс Ньюз є НАЙБІЛЬШ рейтинговим каналом в США. Перше місце. Аудиторія вдвічі більше аудиторії MSNBC чи CNN, і більша ніж MSNB i CNN разом взяті.
Тобто це не якийсь лівий радикальний канал, а №1 з аудиторією більшою, ніж аудиторії №2 + №3 разом взятими.
На Фоксі найпопулярнішим коментатором є Такер Карлсон. Він має щоденну передачу в прайм час. Цю вечірню програму дивляться наживо по телевізору мільйони, а потім ще багато мільйонів на всяких ютюбах, тіктоках, і інших твіттерах.
Володимир Зеленський та лідер республіканців Kevin McCarthy
Так от, ось тези на Фокс останні кілька днів:
Куди ми котимося?! З нами якийсь Зеленський говорить як з холопами?
Перше, ще ніколи ніхто собі не дозволяв виступ в Конгресі в кофті. А Зеленський приперся в кофті і джінсах. Вимагав гроші, поводився і виглядав як менеджер стріп-бару, але всі Конгресмени його обнімали і тисли руки. Ще і приймали як героя. Сором і шок!
Єдиний раз такий сором був коли ще молодий Фідель Кастро приперся з камуфляжі в Конгрес. Ми всі знаємо, чим то скінчилося. І ось тепер.
Зеленський вимагав гроші, і всі йому радо гроші пообіцяли. Наші з вами гроші, які ми платимо у вигляді податків. Штоби што?!!
Нє, якби він казав, що треба гроші, щоб вигнати Росію до довоєнних кордонів, ще б нічого. Більшість американців певно думають, що саме на це і дають свої гроші цьому директору стріп-бару. Але це не те, на що просить гроші Зеленський.
Зеленський просить гроші, щоб повалити режим в Росії. Так як в повалили Хусейна в Іраку чи Каддафі в Лівії? І кожен долар, що ми з вами шлемо Україні іде саме на повалення режиму путіна в Росії.
А що буде, якщо Зеленський переможе? Як з приводу хаосу, що почнеться після перемоги України? Ви про це подумали?!!!
Хто буде тримати під контролем найбільший в світі ядерний арсенал?!!!
Хто замінить путіна?!!!
Як не дивно, ніхто в Конгресі не задав ці важливі питання.
Ми ж розуміє, завдання Зеленського не зробити світ більш безпечним, а навпаки хаос. Наші гроші йдуть на утримання на плаву української економіки, яка іде на дно під проводом Зеленського.
Це сором для США. Так нахабно на свої цілі, які нам невигідні, гроші у нас ще ніхто не вимагав. Сором.
І я б тут радий звинуватити (тряпку) Байдена, але в цьому “політичному мазохізмі” бере участь більшість конгресменів, в тому числі Республіканців.
Республіканські сенатори не лише обнімали Зеленського в США, але і регулярно літають в Україну і фоткаються з Зеленським. Включаючи спікера Сенату Мітча Макконнелла! А Зеленський ще й в футболочці грає своїми м’язами. Яка неповага! (показують фото, де Зеленський дійсно виглядає накачаним).
Жоден раціональний аналітик не міг би передбачити, що ми скотимося до такого сорому, коли до нас будуть прилітати якісь незрозумілі люди, приператися в Конгрес в кофті, вимагати гроші, а ми покірно даватимемо свої тяжко зароблені.
Що у нас немає проблем зі школами і дорогами? Чи може вже побороли епідемію з опіоїдами? Чи може нам захист українського кордону важливіший, ніж захист власного від Мексики? Ні, я бачу більшість політиків думають, що нам треба віддати гроші не на свої проблеми, а Зеленському на дестабілізацію світу.
Тепер найцікавіше
А от що в Зеленського не запитали, так це про переслідування Християн в Україні. Макконнелл, тобі наша християнська віра вже не важлива? Але він ні слова про це не сказав.
А між тим, Зеленський заборонив цілу християнську конфесію в Україні! Закрив їх церкви, а їх християнських священиків кинув в тюрму.
Що Республіканці тепер підтримують анти-християнський деспотизм?!!
Бо саме це відбувається в Україні.
Але гляньте, що каже Макконнел (показуть Макконела, який каже, що “№1 завдання для США – перемога над путіним”.)
Перемога над путіним?!!! Дійсно?!!! Це №1 завдання для США?!!! Свої проблеми вже всі порішали?!!
Ще вчора вони обіціяли, що не дадуть Україні зброї. Але зараз вже дають за наші гроші весь перелік зброї, навіть плануємо поставити Патріоти! Чому така зміна?
А може це все лоббі виробників зброї? На одному з прийомів Зеленського було кілька представників компаній, що виробляють зброю. Не виключено, що саме вони переконали наших продажних політиків, віддати їм наші важко зароблені гроші на зброю для України. Не для нас, а для України. Не на наші школи і дороги. Їм більше болить за українців, аніж наших дітей, що вмирають від передозування опіоїдами.
Отже підсумуємо
Якийсь чоловік в футболці, на вигляд як ділок зі стріп-бару “забігає” (завальсовує) в Конгрес, вимагає гроші, каже що це “інвестиція”, ми йому аплодуємо і даємо гроші.
Інвестиція? У що? Які дивіденди ми можемо очікувати за наші кровні?
Ми що, маємо якийсь історичний борг перед Україною? Ні.
Чи може ми маємо якісь історичні претензії до пост-радянської Росії? Ні і ще раз ні!
Яка нам вигода від падіння Росії?!
І взагалі, з нами так ще ніхто не розмовляв. Прийшов, затребував, получив, почав вимагати ще більше. Сором…
І так далі, і тому подібне.
________________
Чому це не так вже і страшно
Бо цього разу критика іде не лише Демократів, але і Республіканців.
Власне, постійно зазначається, що сором в тому, що Україну підтримують не лише Демократи, але і майже всі лідери Республіканців.
І далі підводка під думку, що а от при Трампові такого сорому б не було. Трамп би так не дозволив з собою поводитися.
Якщо хтось пропустив, на недавніх виборах до Конгресу, Республіканці показали досить поганий результат. Втратили більшість в Сенаті і отримали малюсіньку перевагу в Палаті Представників.
Більшість кандидатів “від Трампа” програли.
Трамп висунувся в кандидати в Президенти і почав кампанію, але вже кілька топових Республіканців зазначили, що кинуть йому виклик (в 2020, жоден Республіканець не пішов проти Трампа). Більше того, багато Республіканців заявили, що Трамп – не добре для Республіканської партії.
Тому така риторика на Фокс Ньюз є не стільки проти України, скільки проти можливих опонентів Трампа на президентських виборах. Це, звичайно, шкодить Україні, але і настроює “стару Республіканську гвардію” проти Трампа, і скоріше всього приведе до того, що проти Трампа виставляться серйозні конкуренти. І тоді не факт, що Трамп отримає номінацію.
Чому це все ж страшно:
Бо очевидно на цих тезах буде іти в президенти Трамп, а отже анти-українська риторика буде звучати наступні два роки, хай і підтримувана лише третиною американців (приблизний відсоток суспільства за Трампа зараз).
PS
Мене найбільше вразило, що Зеленського порівнюють з Фіделем Кастро, а не Черчілем. Тонко і ефективно.
Ну але добре також, що путіна з Саддамом і Каддафі. Не знаю, чи свідомо, але саме так це прозвучало.
США зробили неймовірно багато, але недостатність постачання важкого озброєння не дає досягнути якісної переваги над РФ
Міноборони США 14 жовтня оприлюднило повний список постачання озброєння до України, починаючи з 24 лютого. Список великий, який я вирішив структурувати для більш зручного сприйняття, та щоб зробити належні висновки:
Артилерийсько-ракетне озброєння:
1. Ракетно-артиллерийских систем М142 HIMARS – 38 (без зазначення кількості ракет);
2. 155 мм та 105 мм польових гаубиць – 178;
3. Снарядів уламково-фугасних 155 та 105 мм – 1 083 000 (так, понад мільйон!);
4. Високоточних снарядів 155 мм М982 Екскалібур – 3 000;
5. Спеціальних 155 мм снарядів для дистанційної постановки протитанкових мін RAAMS – 7 000;
6. 120 мм мінометів – 20;
7. 120 мм мінометних мін – 115 000;
8. 70 мм пускові установки та кореговані по лазерному проміню ракети – невизначена кількість.
Авіація та протиповітряна оборона:
1. Зенітно-ракетні системи NASAMS – 8 (без зазначення кількості ракет);
2. Ракет для переносних зенітно-ракетних систем Стінгер – 1400;
3. Багатоцільових гелікоптерів Мі-17 – 20;
4. Самонавідні протирадіолокаційні авіаційні ракети HARM – без зазначення кількості ракет;
5. Радари спостереження за повітряним простором – 10;
6. Системи радіоелектронної боротьби з безпілотниками – невизначена кількість та типи.
Розвідувальне та спеціальне озброєння:
1. Розвідувальні безпілотні системи Скан Ігл – 15 (по 3 безпілотника у комплексі, сучасні дрони);
2. Розвідувальні безпілотні системи Пума – невизначена кількість (застарілі дрони з армійських запасів);
3. Радари артилерийскьої розвідки далекої дії типу AN/TPQ-36 – понад 50;
4. Радари артилерийської розвідки малої дії – 4;
5. Багатоцільових радарів – 20 (ймовірно, мова йде про радари AN/MPQ-64 Sentinel малого радіусу дії, які застосовуються для визначення повітряних цілей та артилерийскьої розвідки);
6. Радари для безпілотних дронів – 2;
7. Системи радіоелектронної боротьби – невизначена кількість та типи;
8. Сервіси супутникових космічних зображень – невизначена кількість та типи.
Бронетехніка та автомобілі:
1. Бронетранспортерів М113 – 200;
2. Важких бронеавтомобілів MaxxPro – 440;
3. Командно-штабних машин – 4;
4. Легких бронеавтомобілів HMMWVs – сотні (згідно з попредніми повідомленнями загалом не менше 400);
5. Тактичних машин для буксування гармат – 276;
6. Тактичних ремонтно-евакуаційних машин – 22;
7. Важких вантажних траків – 44;
8. Трейлерів для перевезення – 88;
9. Броньованих медично-евакуаційних машин – 100.
Флот:
1. Протикорабельні ракетні системи Гарпун – 2;
2. Патрульних морських та річних катерів – 18;
3. Безпілотні катери-тральщики – невизначена кількість та тип.
Протитанкова та піхотна зброя:
1. Ударних дронів-камікадзе Світчблейд та Фенікс Гост – 1400;
2. Ракет для переносних протитанкових систем Джавелін – 8500 (без зазначення кількості пускових установок);
3. Ракет для переносних протитанкових систем TOW-2 – 1500
(без зазначення кількості пускових установок);
4. Протитанкових гранатометів М136 АТ4 та М72- 37 000;
5. Міни протипіхотні та вибухівка – не визначена кількість;
6. Міношукачі та трали – не визначена кількість;
7. Стрілецька зброя та 40 мм гранатомети – 10000;
8. Патрони – 62 000 000;
9. Прилади нічного бачення, оптичні та тепловізійні приціли, далекоміри – тисячі (точна кількість не визначена);
10. Бронежилети та каски – 75 000 комплектів;
11. Тактичні радіостанції – невичначені типи та кількість.
1. За 8 місяців США поставили переважно сучасне озброєння на суму понад 18 мільярдів доларів – це безпрецедентні масштаби допомоги, якою США врятували Україну. Важливо відмітити, що це добровільна ініціатива США. По багатьох позиціях, в першу чергу по снарядах, масштаби постачання перевищують виробничі потужності американської промисловості на даний момент. Це набагато більше, ніж Україна мала на 24 лютого у запасах та на озброєнні по більшості позицій, тому така допомога має неоціненне значення.
2. США обмежує постачання важких систем озброєння, таких як бойові літаки, зенітно-ракетні системи Петріот, танки Абрамс, балістичних ракет ATACMS. Поставки озброєння незбалансовані. Це пов’язано зі спільною обережною політикою країн НАТО щодо масштабів постачання озброєння в Україну, та обмеження рівня ескалації бойових дій. НАТО діє у відповідь на ескалацію РФ, а не на випередження.
3. Навіть попри втрати Росія зберігає багатократну перевагу у важкому озброєнні а по деяких видах важкого озброєння – абсолютну перевагу, що дає можливість РФ завдавати значні втрати укранським воїнам. Для того, щоб зупинити війну та змусити Росію припинити бойові дії, потрібна якісна перевага у важкому озброєнні. Саме якість важкого озброєння здолає російську чисельність навіть під час наступальних операцій ЗСУ.
4. Для перемоги над РФ потрібно збереження постачань як мінімум в тих самих обсягах по усіх позиціях плюс суттєве збільшення важкого озброєння, в тому числі тих типів та класів, які на даний момент не постачаються. Сучасні бойові літаки з високоточною зброєю дали б можливість зменшити навантаження на артилерію та ППО. Не допустити затягування війни на багато років можливо виключно при постачанні більш якісного та технологічно досконалого озброєння НАТО – в першу чергу бойових літаків та систем ППО, танків, балістичних ракет та засобів РЕР та РЕБ, та збереженні масштабів постачання тих видів озброєння, які були надані за минулі 8 місяців.
Василь ТАРАС, професор університету North Carolina-Greensboro
Читаю “The German War: A Nation Under Arms, 1939-1945” від Nicholas Stargardt. Історичний аналіз настроїв і ставлення до війни серед німців у 1939-45 роках, а заодно і преси і спічів політиків того часу. Російською видана як “Мобилизованная нация. Германия 1939–1945” і не можу знайти українську версію.
Волосся стає дибки, коли розумію, що ця книга була написана до 2014 року і видана у 2015, ще ДО нашої війни.
Якби книгу видали б сьогодні, я б просто подумав, що автор спеціально вишукує паралелі між спічами путіна і Гітлера, між тезами пропаганди Геббельса і різних соловйових-скабєєвих, між настроями росіян в останні кілька років і настроями німців на початку Другої Світової.
У всякому випадку, та частина, яку я поки прочитав – замінюй назви країн і диктаторів, і можна не зрозуміти, про яку війну мова.
Як і тепер, тоді було “вставаніє с колєн”, “весь мір протів нас”, але ми особливі, ми нє здайомся, “своіх нє брасаєм”, і інші дурниці про історичну справедливість, яка не лише дозволяє, але і вимагання загарбування чужих земель.
Фактично концепція “нємєцкого міра”, де німецьким є все, де хоч колись ступала нога німецького солдата чи була чутна німецька мова.
Постійне підкреслення, що якщо не нападемо ми, то нападуть на нас. Так і чекав, що зараз вилізе якийсь Лукашенко і скаже “а я вам сейчас покажу катри откуда оні планіривалі нападать”.
Чомусь впевненість, що приміром поляки будуть зустрічати війська вермахту з квітами. Презирливість до опонента і впевненість, що ми весь світ за 3-5 днів захопимо, “втарая армія міра”, “моща!”, і т.д.
І однотипні промови Гітлера після кожної чергової анексії чи окупації, що нашою метою не є захоплення, а лише відновлення історичної справедливості, що ми не будемо більше іти далі, тому давайте приймемо вже як є (визнайте за нами Австрію, Судети, Польщу, і т.д.) і давайте жити дружно (до наступного нападу). Я вже мовчу за описи задокументованих жахів з перших етапів війни.
Були, звичайно, і “добрі німці”. Багато хто тихо, а хто і голосно виражали незгоду з окупаціями, розстрілами і тогочасними бучами і маріуполями. Особливо після польської кампанії. Але їх називали зрадниками, непатріотами, і затикали рота. Їм вішали ярлики а-ля “іностранний агєнт”. За відмову “брати повєстку на фронт” – арешт. За жарти проти партії – арешт. За публічні сумніви в праведній війні – арешт. В патріотичному угарі не було місця опозиції.
Фейсбуку тоді не було, але іноземну пресу заборонили, а за за слухання іноземних радіостанцій – арешт. Навіть якщо слухав джаз.
Особливо моторошні вирізки з приватних листів, коли солдати фотографували і слали додому фото розстріляних в братських могилах (тоді це були надзвичайно рідкісні випадки, смартфонів не було, але були випадки, і часто рідні не вірили, що наши мальчікі такоє могуть творіть, навєрноє постановка).
І, курва, точно така сама імпотентна реакція в перші роки “решти світу”. Вираження занепокоєння, заклики до миру, не допустити ескалації!, а часом і явно симпатії від деяких політиків решти Європи, Британії, США.
Я поки лише прочитав про перші роки. Підозрюю, далі будуть таки розбіжності з сучасними подіями. Врешті-решт, Сталін був монстр ще той. Плюс, без сумніву, під впривом останній подій, я підсвідомо вишукую паралелі. Книга переповнена цитатами і документами і, звичайно, є багато відмінних речей. Приміром, тоді за ухиляння від мобілізації багатьом відрубали голови. Зараз, я так розумію, лише світить 10 років тюрми.
Але поки опис чинників, обставин, преси, і як результат настроїв німців того часу відображає майже дзеркально настрої суспільства Росії сьогодні. На ніч краще не читати.
Василь ТАРАС, професор університету North Carolina-Greensboro
“Як і багато людей, я був глибоко зворушений тим, що сталося в Україні. Я хотів допомогти. Коли почув про Міжнародний легіон, я зрозумів, що поїду. І наступного дня вирушив до посольства, щоб записатися”, — пише Кеннеді.
Коннор тримав у таємниці своє перебування в Україні, оскільки не хотів, щоб родичі та друзі хвилювалися. Тим більше, що у нього зовсім не було досвіду військової служби.
“У мене не було досвіду служби в армії, і я не був добрим стрільцем, але я міг носити важкі речі і швидко вчився. Я також був готовий померти там. Тому незабаром вони погодилися відправити мене на північно-східний фронт”, — написав він.
Молодий Кеннеді зізнався, що як солдату йому було страшно, і що йому пощастило живим повернутися додому. Проте він дорожить здобутим досвідом і тим прикладом, який йому показали товариші по службі.
“Ця війна, як і всі інші, жахлива. Люди, яких я зустрів, були найхоробрішими з усіх, кого я будь˗коли знав. Мої товариші-легіонери — вихідці з різних країн, походження, ідеології — справжні борці за свободу… Вони знають, що це не війна між рівними, це революція”, — наголосив Кеннеді.
За його словами, війна в Україні визначить подальшу долю демократії у цьому столітті, і закликав усіх небайдужих надати допомогу легіонерам в Україні всім, чим можливо.
“Вступайте до легіону, допомагайте на кордоні або відправляйте медикаменти. Щодня хтось там жертвує всім заради міцного миру”, — написав наприкінці Кеннеді.
