Author: Editor

Канадський центр з боротьби з шахрайством (Canadian Anti-Fraud Centre – CAFC) оновив список шахрайств пов’язаних з COVID-19. CAFC закликає канадців бути уважними, оскільки шахраї намагаються використати кризу.

Понижче окремі види шахрайств знайдених Canadian Anti-Fraud Center станом на 18 березня:

– Приватні компанії пропонують купити підроблені тести COVID-19.

– Фальшиві “Центри з контролю і профілактиці захворювань (CDC)” пропонують купити і списки людей нібито інфікованих COVID-19, що проживають у вашому районі.

– “Клінінгові або опалювальні компанії” пропонують послуги з очищення повітропроводів або фільтрів і пропонують «спеціальні» повітряні фільтри для захисту від COVID-19.

– “Місцеві і провінційні гідроенергетичні компанії” погрожують відключити електроенергію за несплату рахунків.

– Нібито “Агентство суспільної охорони здоров’я” повідомляє неправдиві результати, стверджуючи, що у вас був позитивний тест на COVID-19 і вимагає підтвердити номери кредитних карт для отримання рецепта.

 ˗ Фальшивий “Червоний Хрест”або інші “благодійні організації” пропонують безкоштовні медичні товари (наприклад, маски) за пожертви.

– “Урядові відомства”, що розсилають фішингові “COVID-19” електронні листи з вірусними придатками, виманюють у вас конфіденційні фінансові дані

– Фальшиві “Фінансові консультанти” пропонують фінансову допомогу, щоб допомогти вам впоратися з фінансовими проблемами пов’язаними з припиненням роботи підприємств, втратою роботи.

Ростислав Шапошніков ˗ український журналіст, блогер, правозахисник, громадський діяч. Має юридичну освіту, закінчив Академію адвокатури України. В 2008 році створив громадський проект «Дорожній контроль» для захисту прав водіїв та контролю за діяльністю правоохоронних органів. Приймав активну участь в акціях протесту на Євромайдані. У 2014 році як військовий кореспондент висвітлював військові події на Донбасі. В серпні 2014 року разом з українськими військовими опинився в оточенні в Іловайську та був захоплений в полон російськими військовими. Автор документального фільму про трагедію в Іловайську, який став документальним підтвердженням вторгнення в Україну російської армії.  Внаслідок політичного переслідування та конфлікту з керівництвом МВС України, в 2015 році залишився у Сполучених штатах Америки де проживає по сьогоднішній день. В 2018 році заснував проект «Shaposhnikov news» та висвітлює політичні події в Україні.

˗ Через багато ваших публікацій та YouTube відео проходить тема, що президент Зеленський залежний від Арсена Авакова. Що міністр МВС знає, чим він шантажує Володимира Олександровича.

˗ Коли була передвиборча кампанія президента в Україні, я записав відео де сказав, що коли переможе Зеленський то Арсен Аваков залишиться міністром внутрішніх справ. Я це сказав у лютому дев’ятнадцятого року. Чому так? Тому що Арсен Аваков є дуже близькою людиною до Ігоря Коломойського. Олігарх Коломойський ˗ це власник каналу 1+1 завдяки якому люди дізналися про Володимира Зеленського. Так, Зеленський  був там в 95 кварталі, але він не мав такої величезної популярності, не мав народної підтримки. Величезна частина рейтингу Зеленського сформувалася внаслідок того, що саме Коломойський на телеканалі 1+1 розкручував його.

Через серіал «Слуга Народу» у громадськості формувалась думка, що є такий персонаж Голобородько (Володимир Зеленський), який стане президентом і врятує Україну. Звісно, це була маніпуляція. До цього готувались десь з 2015, 2016˗го. Зеленський на 95 кварталі знущався, жорстко критикував ворогів Коломойського. Але Зеленський ретельно уникав принизливого висміювання друзів олігарха. Зокрема, проти Авакова ви не знайдете жодного образливого жарту. Таких жартів було повно проти Порошенка. На підставі сукупності інформації яка була у мене, я прийшов до висновку, що Аваков залишиться при Зеленському. Так і сталося.

Я хочу пояснити чому це так. Аваков і Зеленський це одна команда. Аваков трохи не друг сім’ї Зеленського. Аваков у дуже близьких відносинах з Сергієм Шефіром – першим радником Зеленського. Вони сім’ями дружать. І говорити про те, що ось там він кого-то звільнить. Ні, цього не станеться. Так чи інакше Аваков буде в оточенні Зеленського на тій чи іншій посаді, весь час. Володимир Олександрович знає, що на Авакова є безліч матеріалів щодо його корупційної діяльності. Йому соромно перед виборцями публічно визнати, що Аваков залишається. І тому видумуються різні інформаційні схеми виправдання призначення Авакова головою МВС в новому уряді.

˗ Варіант неймовірний,  але історія знає випадки, коли найближчі друзі ставали найбільшими ворогами. Наприклад, Єльцин і Руцкой. Віце˗президент Руцкой був одним із очільників путчу проти президента Єльцина.  В Україні, при погіршенні економічної ситуації, чи можливий варіант змови Авакова, силових структур проти Зеленського?

˗ Не потрібно сприймати Зеленського як самостійну політичну фігуру. Спочатку, коли Зеленський переміг, Коломойський сказав, що це його спільна з Аваковим перемога. Вони розробили інформаційно-політичну операцію у вигляді Зеленського. Для того щоб його запустити і за ним хвостиком знову прийти до влади. Зеленський не є самостійним персонажем, це ширма, просто лялька. Зміщувати Зеленського для них не має сенсу, тому що Зеленський не становить загрози. До того ж сам Зеленський боїться, що якщо він звільнить Авакова – то політичні вороги його знищать.

˗ Подивимося на ситуацію трохи по іншому.  Маємо Трампа і маємо Республіканську партію. Коли Трам ішов у президенти, він був аутсайдером, справжні республіканці його не сприймали. Після перемоги істеблішменту Республіканської партії нічого не залишалося як піддатися Трампові. Бо за Трампом були десятки мільйонів фанатів. І тепер Республіканська партія ˗ це Трамп. Чи у Зеленського не може розгорітися гордість, самолюбство. За ним же мільйони виборців, велика частина з них обожнює Володимира Олександровича, можуть піти на революцію з ним.

˗ Не зовсім так. У президента Трампа дійсно стабільна підтримка виборців, з року в рік. У Зеленського ситуація зовсім інша. Коли Зеленський переміг, у нього було 73%. Маючи таку колосальну підтримку йому нічого не заважало чи Авакова, чи інших корумпованих чиновників звільнити. Перезавантажити владу. Прибрати всіх олігархів від управління державою. Люди б його підтримали. А що зробив Зеленський? Він знову призначив всіх цих корумпованих чиновників назад в уряд, зберіг контроль олігархів над державою.

 І що ми бачимо? Рейтинг Зеленського впав мінімум у два рази. Тенденція зменшення рейтингу триває. Люди розчарувалися.

У Зеленського не залишиться відданих людей якщо він звільнить того ж Авакова або інших корумпованих чиновників. З іншої сторони, Аваков також розуміє, що без Зеленського у нього немає шансів залишитися при владі. І він буде підтримувати Зеленського, придушувати акції протесту, бунти.

Порівнювати Зеленського з Трампом не можна. У Зеленського рейтинг падає внаслідок того, що він обдурив виборців. А та невелика група людей, які залишаються відданими Зеленському, за своєю натурою не є революціонерами, людьми здатними вийти на Майдан. Зверніть увагу, за весь час правління Зеленського ви не знайдете жодного випадку щоб він збирав мітинги на свою підтримку, виступав перед людьми. Трамп же постійно збирає стадіони своїх шанувальників, постійно спілкується з виборцями. Виборці Зеленського ˗ пасивні люди, вони ніколи в житті не вийдуть на мітинг. Тим більше не зможуть вийти на барикади.

˗ Інша важлива тема. Декілька днів назад ви оприлюднили аудіозапис в якому невідомі особи розглядають сценарій чи то вбивства чи викрадення журналіста Романа Реведжука. Як ви отримали ці записи? Чому саме Роман Реведжук став об’єктом кримінальних намірів осіб із аудіозапису?

˗ Я отримав ці відеозаписи через інтернет. Зі мною зв’язався невідомий мені чоловік, передав ці записи, сказав що мова йде про безпеку журналіста. Я прослухав ці записи і довго думав, публікувати їх чи ні. Не можу дати сто відсотків гарантії, що це справжні записи, оскільки я не знаю людини, яка мені їх передала. Коли я публікую ту чи іншу інформацію зі своїх власних джерел, від своїх інформаторів, я більше впевнений. 

Але, при прослуховуванні цих записів, при аналізі того що говорилося, у мене немає підстав вважати що це фальшивка. Я прошу правоохоронні органи перевірити інформацію щодо наміру вбивства Романа Реведжука і дати цьому юридичну оцінку. Йдеться про безпеку журналіста, безпеку людини. Якщо публікуючи ці записи ми зможемо запобігти злочинові, це, безумовно, добре. Краще ми попередимо злочин, зупинимо підступні задуми криміналітету.

˗ Про осіб на аудіозаписах. На Вашу думку, це особи із державних силових структур чи звичайні кримінальні елементи?  

˗ Мені писали хто це може бути. Це один із діючих народних депутатів Верховної ради. Я з колегами слухав ці аудіозаписи декілька разів. Манера розмови, словниковий запас, побудова речень переконали мене, що це депутат, який дуже наближений до керівництва МВС. На записах також йде мова про одного впливового юриста, який має величезний вплив на правоохоронні органи. Він довгий час переховувався за кордоном після втечі Януковича в Росію. Повернувся в Україну тільки після перемоги Зеленського. Цей юрист намагається помститися попередній влади, через яку змушений був тікати після Майдану. 

Чому вони говорили про замовлення вбивства цього конкретного журналіста Реведжука. Тому що Роман раніше був пов’язаний, працював разом з політичною силою колишнього президента України Петра Порошенка. А в останній час на телебаченні критикував нову владу, Володимира Зеленського та міністра МВС Арсена Авакова. 

Розмову записав Роман Біловус

“Усе що ви зробили зробили одному з Моїх братів найменших – ви Мені зробили”. (Мт. 25,40)

Дорогі священнослужителі, монахи і монахині та вірні!

У зв’язку з пандемією вірусу COVID-19, який блискавично поширюється нашою планетою, ми, єпископи Української Католицької Церкви у Сполучених Штатах Америки, дбаючи про духовне і тілесне здоров’я наших вірних, бажаємо разом звернутися до Вас і запевнити Вас у нашій спільній молитві та солідарній дії. У соборний спосіб бажаємо донести до Вас інформацію про запровадження певних норм і практик, що мають на меті скріпити нас усіх у вірі і правді, захистити всіх членів наших спільнот, зокрема найбільш вразливих, та запобігти поширенню недуги.

Пам’ятаючи про крихкість життя та зі смиренням усвідомлюючи обмеженість людського розуму і ресурсів, ми все ж покликані робити те, що в наших силах, щоб допомогти урядам і державам, органам місцевого самоврядування та медикам боротися з поширенням вірусу. 

Медики та науковці одноголосно попереджають, що боротьба буде затяжною і вимагатиме солідарності всіх мешканців земної кулі. Швидкість транспорту та глобалізованість сучасного світу сприяє поширенню вірусу, але якість стосунків і солідарність — а їх нам дає Христос — здатні призупинити хід недуги, що забирає все нові і нові життя. Досвід країн, які першими зіткнулися з наслідками вірусу і змогли швидко та рішуче організуватися, показує, що це можливо. 

«Любіть ближнього свого!» Цей час вимагає від нас віри в Бога, довіри одне до одного, зосередженості, солідарності та злагоджених дій. Зазвичай, ми розуміємо любов як близькість. За нинішніх обставин, саме належна дистанція може бути властивим виявом автентичної любові до ближнього та громадянської відповідальності. Тому Церква підтримує цивільні норми та медичні приписи, які видає уряд та місцеві органи влади у зв’язку з епідемією. Закликаємо Вас, дорогі вірні, слідувати порадам Центру з контролю та профілактики захворювань, дбати про особистий захист та гігієну.

Христос посеред нас! На превеликий жаль, зараз діють обмеження на спільні зібрання, які унеможливлюють звичний ритм практик Церкви. Проте, вона, не зважаючи на складну ситуацію, не припиняє своєї дії і служіння. Господь кличе нас наново і творчо плекати єдність, солідарність і сопричастя. Ми, християни, продовжуємо свідчити про присутність Бога у світі, про Його дію у житті людини, про Його любов до кожного. Особливим чином хочемо огорнути любов’ю та опікою старше покоління у наших спільнотах, яке сьогодні перебуває в найбільшій небезпеці, та всіх, хто гостро переживає соціальну ізоляцію.

Час випробувань є унікальною можливістю, щоб ми могли проявити нашу любов до Бога і любов до ближнього. Коли можливості на публічні літургійні практики стають неможливими, наше життя у Христі тим більше вимірюється якістю наших особистих стосунків з Богом і ближнім: в особистій та родинній молитві та ділах милосердя. Під час пандемії, з якою людство зіткнулося, турбота про ближнього набуває цілком чіткого і практичного виміру. 

Досвід підпільної Української Греко-Католицької Церкви (1945–1989) є джерелом натхнення і віри для нас. Ще за свіжої пам’яті, позбавлена всіх церковних приміщень і взагалі будь-якої інфраструктури, УГКЦ в Україні та інших країнах комуністичного світу, під Божим Провидінням, протягом двох поколінь, знаходила творчі підходи, щоб плекати духовне життя своїх членів. Цим випробуванням, незважаючи на великі терпіння і болючі втрати, а то і завдяки їм, наша Церква гартувался та очищувалася. Господь її приготував до нового життя в новому тисячолітті. Сьогодні ми покликані в молитві осмислити історію спасіння нашої Церкви. Віримо, що Господь знову нас попровадить, щоб мужньо і творчо Його прославляти і плекати солідарність і сопричастя між нами.

Публічні Богослужіння

1. Усі щоденні та недільні богослужіння тимчасово служитимуться в наших церквах без фізичної присутності громади вірних. Священники продовжуватимуть молитися за Вас і заочно з Вами. Вони служитимуть Божественні Літургії та інші богослужіння в наміренні вірних, особливо за здоров’я хворих, медпрацівників, за мудрі рішення влади та за вічний упокій померлих. Як в час випробувань Мойсей піднімав руки в молитві, щоб цілий народ перемагав (пор. Вих 17,11-12), так і ми зобов’язуємо наших священиків бути стійкими у молитві за довірену їм паству.
2.  Храми залишатимуться у визначений час відкритими для особистої молитви. Прохання до парохів подбати про безпеку та часту дезінфекцію храму.
3. Хочемо поновити і потвердити звільнення від обов’язку участі у недільних богослужіннях. Проте, просимо дбати про спільну молитву домашньої Церкви та спільнот у неділю та свята. Пропонуємо користати з Живого Телебачення, інтернет-ресурсів Ваших єпархій та парафій, молитовного читання Святого Письма та духовних розважань.
4. Заохочуємо використовувати час карантину, який збігається з періодом Великого Посту, для особистої молитви, розважання над Божим Словом та поглиблення стосунків з нашим Господом, з ближніми і в родині.
5. Просимо всі Великопосні практики, місії та реколекції проводити за допомогою сучасних засобів комунікації.

Святі Тайни та Таїнства

1. Просимо вірних, після консультації з душпастирем, Святі Тайни Християнського Втаємничення (Хрещення, Миропомазання) та Вінчання по можливості відкласти на пізнішу дату.
2. До Святої Тайни Сповіді вірні зможуть приступити у храмі, пам’ятаючи про запобіжні заходи.
3. У разі важкої хвороби та небезпеки смерті, священики зобов’язані уділяти Святу Тайну Єлеопомазання, подбавши про безпеку інших і власну.
4. Похорони заохочуємо священників служити за участю лише найближчих рідних покійного згідно з приписами місцевої влади щодо публічних зібрань.

Практичні поради

1. Дорогі отці, сестри і брати, якщо Ви почуваєтеся хворими, наполегливо просимо Вас залишатися вдома, звернутися до лікаря та дотримуватися усіх приписів поданих медиками та цивільною владою. 
2. Наше священиче служіння продовжується. Заохочуємо душпастирів підтримувати особистий контакт зі своїми вірними, особливо зі старшими та недужими, через телефон та засоби соціальної комунікації. 
3. Сповіді радимо звершувати поза сповідальницею з дотриманням вимог безпеки.
4. Часто дезінфікувати лавки, дверні ручки та речі у храмі, до яких торкаються руками. 
5. Під час приватної молитви у храмі, пам’ятайте про безпечну дистанцію у 6 футів (2 метри) один від одного.
6. Просимо віддавати шану хресту та іконам лише поклоном, утримуючись від цілування.
7. Радимо дотримуватись порад і вказівок федеральної та місцевої влади щодо зібрань та особистої безпеки.

Ці норми вступають у силу з моменту повідомлення, в середу 19–го березня 2020 р.Б. Ми уважно слідкуємо за розвитком ситуації, радимося зі спеціалістами та оновлюватимемо норми та приписи в залежності від обставин.

Господь кличе нас до нового, глибокого духовного усвідомлення. Заохочуємо Вас єднатися  у сопричасті Святого Духа! Моліться! Чувайте! Співайте, посміхайтеся тa жартуйте! Робіть фізичні вправи і читайте! Будьте уважні до себе і до стану свого здоров’я та допомагайте особам, що знаходяться у особливій зоні ризику, як у Вашій родині, так і тим, що мешкають поблизу Вас. Спілкуйтеся і підтримуйте одні одних духом і дією.

Благословення Господнє на Вас!

+ Високопреосвященний Борис Ґудзяк
Митрополит Української Католицької Церкви у США
Архиєпископ Філадельфійський для Укpаїнців

+ Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ
Єпископ Стемфордської єпархії

+ Преосвященний Венедикт Алексійчук
Єпископ Чиказької єпархії святого Миколая

+ Преосвященний Богдан Данило
Єпископ Пармської єпархії святого Йосафата

+ Преосвященний Андрій Рабій
Єпископ-Помічник Філадельфійський

Дано 19 березня 2019 року Божого при Митрополичій катедрі Непорочного Зачаття у Філадельфії

Доктор˗хірург Михайло Фульмес закінчив Львівський національний медуніверситет у 1989 році. В Україні працював дитячим потім дорослим хірургом та проктологом. Захистив дисертацію на звання кандидата медичних наук. Переїхав в США, де підтвердив диплом лікаря, пройшов підготовку в загальній резидентурі а потім у спеціальній резидентурі по проктології. Відкрив у Нью Йорку приватну практику 7 років тому. Автор 30 наукових робіт, одного патенту i багатьох розробок в галузі проктології. 

˗ Докторе, це загальновідомо, що на коронавірус вірус немає лікарства. Що нам залишається робити?

˗ Старатися уникнути зараження і посилити імунну систему. Це є основа боротьби з коронавірусом на даний час. Як уникнути зараження? Це, в принципі, загальновідомі перестороги – уникати багатолюдні місця. Оминати людей котрі смаркаются, кашляють або на вид помітно хворі. Правда, люди і без симптомів дуже часто можуть бути переносниками вірусу. Не подавайте руки, не обнімайтеся. Часте миття рук  дуже важливий момент в даній ситуації. Залишайтеся вдома, подбайте про запас продуктів на наступні 2 тижні.

Важливо! Не панікуйте, не “стресуйте”. Тоді збережете багато енергії, втримаєте в балансі імунну систему. Імунна система потребує правильних поживних речовин та енергії для виведення токсинів з організму. 

Достатній і повноцінний сон. Має сенс навіть приймати мелатонін.

Також необхідно згадати про лікування озоном, ефективний метод запобігання розвитку хвороби (коли уже маєте симптоми), або думаєте, що вам необхідна більш агресивна профілактика. Озон знищує багато збудників хвороб, включно з вірусами. У себе в офісі застосовую озоновану воду, інтраректальне введення. Або сильніший, комплексний підхід – змішування озону з вашою кров’ю. З приводу цих процедур телефонуйте до мого офісу 718˗743˗4450. Постараюся також відповісти на ваш email. Пишіть до mmfulmes@gmail.com

˗ Особисто ви, лікар, як бережете себе від вірусних захворювань?

˗ Я щоденно вживаю ложку ферментованого часнику. Перепис дуже простий. Заповнити скляну банку (0,5-1 літра) почищеними зубцями часнику (бажано не китайського) майже до верху. Залити непастеризованим медом. Закрити щільно кришкою. Поставити в темне місце в кухні. Один-два рази в день відкривати кришку, щоб випустити газ який утворюється в результаті ферментації. Повторювати процедуру відкривання поки не закінчиться ферментація. Переважно це займає два тижні. Ферментований часник може зберігатися роками.

Також, кожного дня я п’ю озоновану воду та буряковий квас.

˗ Маєте ще інші кулінарні підказки, поради щодо харчування.

˗ Уникайте токсичної їжі, fast food, рафінованого цукру в будь яких формах. Менше їжте м’яса. Коров’яче молоко, особливо людям після 20-ти, також не дуже добре. 

Пийте більше води, то допомагає вимиванню токсинів. Більше фруктів та овочів. Корисною є кинза (cilantro), ферментована їжа (квашена капуста, йогурти). Вітамінні та мінеральні добавки помічні вітамін С, цинк, селеніуму, Dr. Shellenberger Quick Start, Adrenal support, китайський лимонник, олія з льону (тільки доброї якості, наприклад компанії Barleans).

˗ На інтернеті купа порад з’явилася. Тільки що дивився відео, де, нібито лікар, каже направити на себе гаряче повітря з фена і дихати. Аргументує, що гаряче повітря вбиває віруси, котрі застрягли у носовій порожнині. Крейзі чи є там трохи сенсу?

˗ Вважаю, що це шкідлива практика. Гаряче повітря може висушувати або навіть викликати опіки слизової оболонки, що знизить місцевий імунітет.

˗ Бачили, читали ще якісь інші небезпечні поради боротьби з вірусом?

˗ На інтернеті можна також зустріти твердження, що антибіотики лікують вірус. Абсолютно невірно. Антибіотики можуть вбити багато корисних бактерій котрі є підпорою імунної системи.

˗ Ваше передбачення з приводу коронавіруса на наступні два місяці

˗ Думаю, в червні ситуація має практично вирішитися. 

Хочу додати, що вищеподані поради ви повинні сприйматися як тільки рекомендації. Точний діагноз і вказівки щодо лікування вам може дати тільки ваш лікар. 

Мої рекомендації базуються на 30 річному досвіді роботи з хворими, медичній освіті і самоосвіті. Також деякі думки та досвід перебрані від мого вчителя по озонотерапії д-ра Шеленберга.

Розмову записав Роман Біловус.

Епідемія коронавірусу в Європі найсильніше вдарила  по Італії. За дослідженнями Університету Джона Гопкінса ( John Hopkins University) на сьогодні тут понад 10 тисяч хворих. Померла 631 особа. Статистика страшна, бо виводить цифру летальності до 6%. Кожен 17˗тий, хто попав до госпіталю з коронавірусом, помирає. Про ситуацію в Італії з перших вуст у розмові з Оксаною Дашкевич˗Никифорук, відомою коломиянкою, авторкою гумористичних віршів. В Італії вона живе вже 20 років.

— Уряд Італії декілька днів назад увів обмежувальні карантинні заходи на всю Італію. Що таке карантин твоєму містечку? 

— Ми живемо в містечку Bastiglia, недалеко Модени. Це північ Італії. У зв’язку з китайським корона вірусом нам заборонено без потреби пересуватися між населеними пунктами. Допускається виїзд на роботу і за продуктовими закупами.  

 Пошта і банки працюють тільки до обіду. Вся черга чекає на вулиці, люди повинні бути в масках  і мінімум один метр один від одного. Заходять в приміщення тільки по одному. Відмінили всі заплановані візити до лікарів˗спеціалістів. 

 Якщо ти їдеш машиною без авто˗сертифікату і тебе зупинила поліція, штраф 204 євро. Прирівнюється до кримінального злочину. Але кожний регіон ( область) має свої внутрішні закони.

 Позакривалися школи, магазини з промисловими товарами, бари, ресторани, клуби, тренувальні зали, басейни, церкви. Працюють тільки продовольчі магазини і аптеки. 

 Заборонено вихід на вулицю без маски, обійми і поцілунки, рукостискання при зустрічі. Рекомендують сидіти дома, не ходити в гості, мити руки дезінфікуючими засобами. Але закони ще й міняються кожний день

— Ви маєте право повернутися в Україну?

— Повернутися в Україну – можна, але до Італії назад уже ні. Доки карантин не мине. Франція, Швейцарія, Словенія і Австрія перекрили свої сухопутні кордони з Італією.

— Дай Боже всім вам здоров’я! Але у випадку симптомів коронавірусу, що будете робити.

— У випадку підозри на коронавірус дзвониш до свого лікуючого лікаря і дієш за його рекомендаціями. Якщо це вечір, або вихідний – треба дзвонити у швидку. Самим до госпіталю їхати не рекомендується.

— Тестування на коронавірус безкоштовне? 

— Для  резидентів Італії безкоштовно. Туристам перебування в лікарні покриває страхування. Але в різних регіонах працюють різні правила. Південні регіони найбільш лояльні до людей без документів на право перебування в Італії.

— Чи є можливість купити у вашій аптеці респіратор, марлеву пов’язку?

— У навколишніх аптеках і супермаркетах закінчувалися всі дезінфікуючі засоби, марлеві пов’язки і респіратори. По телевізорі показують, як зробити пов’язку в домашніх умовах. Обіцяють завезти антивірусні захисні засоби  і роздавати безкоштовно. Але ще цього не було.

— Головна гіпотеза, чому Італія має найбільшу кількість хворих у Європі?

— Багато італійців мали зв’язки, бізнес із Китаєм. Перші спалахи вірусу були на півночі Італії. Італійці з півночі почали втікати на південь. Тепер тієї зарази ніде не бракує!

Емоційний характер італійців сприяв швидкому поширення вірусу. Бо зустріч італійців ˗ це обнімання, поплескування один одного, близькі темпераментні розмови. Як кажуть, поговорив з італійцем аж руки заболіли.

— Поліція дуже строга? Когось уже покарали за порушення карантинних заходів?

— Особисто не знаю людей, що порушили карантин і мали проблеми через це. Поліція свою роботу виконує добре. Їм ще й військові допомагають. 

Все розвивається дуже швидко. Закони приймаються і змінюються кожний день. Нас обнадіюють, що з приходом весни – літа вірус сам щезне, бо боїться високої температури . Надіємося на свідомість людську, на Всевишнього і медицину. Будьмо здорові!

Розмову записав Роман Біловус

Доктор Тарас Небелюк працює у інфекційному відділі Державного університету Луїзіани і знаходиться зараз на передньому фронті боротьби з вірусними хворобами. Ми звернулися до нього із запитаннями про коронавірус, хворобою, що підняла паніку по всьому світу.

— Докторе, почнемо із практичних запитань. Америка перелякана корона˗вірусом. У магазинах зникли дезінфікуючі засоби. Чим можна замінити фабричні дезінфіктанти? Чи  горілка може вбивати віруси?

— Горілка має тільки 40% і є заслабою для дезінфекцій. У добрих дезінфікуючих засобах вміст спирту має бути вище 70%. Тому, не пробуйте побороти коронавірус горілкою. Ні зовнішнім натирання, ні внутрішнім споживанням. У декотрих магазинах ще можна купити Isopropyl rubbing alcohol. Можете змішати його з алое, і буде добрий засіб дезінфікувати руки (пити не НЕ МОЖНА)

Горілка, скоріше, знизить імунітет, чим підвищить. Не самолікуйтеся спиртним, це моя рекомендація і настанова Світової організації здоров’я.

— В українській традиції часникові приписують властивість вбивати віруси. Чи це підтверджено?

— Що часник може вбивати бактерії і віруси, підтверджено тільки дослідами на тваринах. Я не маю права казати, що часник вбиває віруси. Доти доки це науково не підтверджено науковими лабораторними дослідженнями на людях. 

А часник, безумовно, корисний. Споживайте його на здоров’я. Там купа корисних вітамінів і елементів.

— Які безрецептурні лікарства ви рекомендуєте закупи зараз?

— Афективного лікарства проти коронавірусу не існує. Немає нічого достовірного, щоб призупинило хворобу, чи пришвидшило одужання. Більшість лікування направлено на симптоми ˗ кашель, високу температуру. Тому майте напоготові Tylenol,  Robitussin Cough Relief чи інші подібні лікарства 

— Куди особа має звертатися у випадку симптомів коронавірусного зараження.

— Найперше, сконтактуйте зі своїм сімейним лікарем або із найближчим госпіталем. У багатьох випадках, навіть у телефонній розмові, лікар зможе зрозуміти, чи ваші симптоми співпадають із симптомами коронавірусу. Тоді уже буде вирішено ваші подальші кроки. Ймовірно, найперше буде ізоляція. Щоб ви не заразили інших людей зі свого оточення.

— У штаті Нью Йорк, здається, ввели безкоштовне тестування на коронавірус. Як в інших штатах?

— Більшість тестувань донедавна проходило через федеральний  Центр інфекційних хвороб. Але цього тижня всі штатні Департамент охорони здоров’я отримали тестувальнні набори. То результати вже можна буде отримати швидше.

Тест справді є безкоштовний. Пацієнт нічого не буде платити. Але відкритим буде питання оплати лікування. Страхівки повинні покривати перебування у госпіталі.

— Чим коронавірус відрізняється від інших гострих респіраторних вірусних захворювань? 

— Смертність від коронавірусу в 30 разів вища від грипної смертності. Немає лікарства яке би скоротило час коронавірусного захворювання. Для звичайного грипу такі лікарства існують.  Досі ще немає навіть достовірної інформації, як коронавірус передається. 

— У 2008 році в Україні була велика паніка з приводу свинського грипу (swine flu) . Пізніше все затихло, і тепер про ту паніку згадують жартома.  Чи не буде щось подібне із коронавірусною панікою?

— Паніка перейде. Але нам візьме рік або й два, щоб зрозуміти як лікувати цю хворобу.

— Чи літо, тепла погода призупинять поширення коронавірусу?

—  Коронавірус та інші хвороби, котрі викликають простуду, подібні. І ми знаємо, що холодна температура їм сприяє. Але припускаю,  що коронавірус і через літо залишиться небезпечним. Та немає причини боятися, що ми не знайдемо процедур побороти цю інфекційну хворобу.

Розмову записав Петро Рибчук

Тепер багато українців виїжджають на заробітки не в Європу чи Америку, а торують шляхи у країни Південної Азії.  Саме так зробило молоде подружжя Максима та Мар’яни Матло з Черкащини, яке ми запросили до розмови.  

— Почнемо з біографії. Максиме, де ви народилися, вчилися?

— Мені 30 років, народився в Черкасах. За освітою – вчитель історії. Перша закордонна робота ˗ офіціантом у Катарі. Там трохи заробив грошей. А головне, прийшов до розуміння, що по закордонах можна заробляти не тільки фізичною працею, а й інтелектуальною. Попри свою дружину удосконалив знання англійської мови. У Катарі працював у готелях та ресторанах. У Китаї вже вже викладачем.

— Мар’яно, розкажіть про себе

–— Я родом із села Лебедин Шполянського району Черкаської області. Мені 25 років.  Закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Українська мова та література, англійська мова та зарубіжна література». Ми одружилися з Максимом в Україні. Але виїхали за кордон поодинці, адже компанії в арабських країнах не брали сімейні пари. Тож першим подався Максим, а я приєдналася до нього через пів року.

Працювала разом із чоловіком у готельно-ресторанній сфері. Однак хотілося заробляти більше. Знайомі поїхали в Китай працювати вчителями. Ми теж вирішили спробувати.

— У Катарі не було можливості працювати вчителем англійської?

— На викладацьку роботу у Катарі там беруть лише вихідців із англомовних країн – США, Австралії, Британії.  Наші ж співвітчизники, як і росіяни, казахи, киргизи, зазвичай працюють офіціантами, хостесами, продавцями.

У Катарі заробляли по 500-700 доларів (разом із чайовими). Роботодавець забезпечував житлом, харчуванням, довезенням на роботу та медичною страховкою. Тож майже всі кошти можна відкласти.

— Скільки у Китаї може заробити вчитель англійської?

— Новачкам пропонують 1000 доларів. Крім того, надають житло. Поступово місячна зарплата зростає до 1500-1800 доларів (залежно від міста, школи тощо). 

Транспорт, харчування та комунальні послуги – за свій рахунок.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

— Яка сума залишилася у вас в Китаї після всіх витрат?

— Спочатку було дуже сутужно. Бо хоча й нам винайняли квартиру, однак довелося купувати подушки, ковдри, посуд та інші необхідні речі. Тому першого місяця вдвох заледве відклали 1000 доларів.

Китай не такий дорогий, як США. Однак, порівняно з Катаром, ціни вищі. Жили ми у Центральній частині держави – містечку Jincheng, провінції Shanxi. Пекін значно дорожчий.

— А які зарплати у Пекіні чи Шанхаї? 2000 доларів?

— Можливо, не $2000, але $1500 буде. Щоправда, в тих містах і ціни вищі, майже удвічі.  

— Яким чином китайці оцінювали ваші знання англійської?

— Відверто кажучи, китайці не оцінювали рівень мовних знань. Китайці “расисти”. Насамперед звертають увагу на колір шкіри, величину очей. За однакову роботу вихідці з Азії отримували набагато менше від інших. А серед представників європейської раси найвища зарплата була у жителів англомовних країн. Вони отримували в 2-3 рази більше, ніж українці. 

— Чи можете стверджувати, що сім’я з двох осіб, з достатнім достатнім рівнем англійської, може мати в Китаї щомісяця 3000 доларів?

— Можливо, не три тисячі, але дві тисячі чистого може залишитися. Зараз у Китаї багато іноземців, тож заробітки впали.

Два роки тому китайці лише вимагали вищої освіти. Брали вчителем, навіть якщо ти повар із університетським дипломом, але знаєш англійську. Американці та британці взагалі могли бути без освіти.  Тепер ситуація змінилася. Вимагають дипломованих спеціалістів.

— У Китаї діють агентства працевлаштування чи потрібно самому звертатися до школи?

— Агентств багато, але не всі порядні. Деякі щомісяця отримують певні відсотки з вашої зарплати, інші – централізовано наймають учителів до своєї компанії й самі оплачують роботу (іншими словами, продають цих педагогів у школи). Окремі ж беруть одноразову оплату за влаштування, Скажімо, 300 доларів, чи трохи більше. Ми ж знайшли роботу безкоштовно – через знайомих.

— Першого місяця ви заробили разом 2000 доларів, а після витрат залишилося 1000. Що вдалося накопичити за пів року?

– Життя нерідко вносить негативні корективи. Максим захворів – спочатку на запалення легень, а потім відкрилася виразка шлунка з кровотечею. Оскільки не було медичного страхування, то за все довелося платити з власної кишені. Таким чином витратили половину відкладених грошей. І загалом, у Китаї не оплачують вихідні, лікарняні, відпустки.

— Скільки коштують там медичні послуги?

— Спочатку ми платили лише за крапельниці (по 30 доларів кожна) та антибіотики. Потім довелося оплатити роботу медсестер, а також лікарів. 10 днів у лікарні вартували 3000 доларів. На той час для нас велика сума.

— Англійську ви знали, а китайську? Чи можна там прожити без китайської мови?

˗ Важко, адже дуже мало китайців розмовляють англійською. Щойно приїхавши, ми вивчили цифри китайською. Потім, під час спілкування з колегами та дітьми, намагалися запам’ятовувати місцеві слова. Тепер трішки розмовляємо та добре розуміємо китайську. Але писати та читати не вміємо (хіба окремі слова – «привіт», «дякую»).

— Після півтора року в Китаї ви переїхали до Таїланду. Заради більшого заробітку?

— Якщо чесно, ми не шукали кращих місць, а хотіли допрацювати до кінця контракту й повернутися додому, де не були два роки. Та й ситуація в Китаї специфічна. Здавалося, то інша планета. На вулиці людину з білою шкірою обступають, розглядають, фотографують як якусь диковинку. Часто показують на тебе пальцем. Скажімо, коли Мар’яна відкривала у банку рахунок, її з цікавості оточили всі працівники установи і просили охоронця, аби зняв усе на мобільний телефон… Така ситуація з часом почала дуже набридати.

Ще одна особливість: у Китаї маленькі діти носять специфічні штанці з розрізом в ділянці паху. Коли захочуть у туалет – присідають там, де їм зручно. На вулиці, особливо і провінційних містечках, треба уважно дивитися під ноги.

Дорослі ж під час відвідування ресторану можуть плювати і харкати на підлогу. Кашляти, не прикриваючись. Вони не розуміють, що це погано. Хоча ми й намагалися прищеплювати учням правила культурної поведінки. Але спробуй навчити, коли дитина бачить приклад батьків, яких наслідує.

— Розкажіть про Таїланд. Як ви там працевлаштувалися?

 –— Допоміг знайомий (за незначну плату), який працював агентом. Влаштувалися в приватній католицькій школі (неподалік Бангкока). Навчальний заклад дуже великий – близько трьох тисяч учнів різних релігій (християн, католиків, мусульман, буддистів).  До речі, в цій країні до всіх релігій ставляться з повагою. Немає жодних утисків чи переслідувань.

Ми приїхали на початку серпня, коли закінчувався перший семестр. Після трьох тижнів роботи отримали пів місяця відпустки. 

— Чи оплачується відпустка?

  — Так, усі державні свята (День матері, День батька, День смерті короля та ін.), відпустки і канікули оплачуються.

— Щоб працювати у США, потрібен державний дозвіл на роботу. Яка процедура в Китаї та Таїланді?

— У Китаї спочатку отримуєте візу, а потім дають дозвіл працювати на місяць. Відтак, маючи скерування зі школи, його можна продовжити.

У Таїланді дещо інакше. Сюди ми приїхали по туристичній візі і відразу отримали вчительську ліцензію на основі наших TOEFL сертифікатів та вчительських дипломів. Ніяких додаткових екзаменів і тестів не здавали, нам відкрили тимчасову вчительську ліцензію і почали готувати документи на візу. Згодом ми отримали робочі візи та дозвіл.

— Екзамен TOEFL ви складали у Катарі?

— Ні, ще в Китаї.

— Порівняйте умови праці в Китаї й Таїланді.

– Зарплати приблизно однакові. Однак у Таїланді школа не завжди надає працівникам помешкання. Нам пощастило – працедавець забезпечив житлом, харчуванням (у дні, коли проводяться уроки) та навіть сплачував комунальні послуги  .

Ще ж тут немає різниці між викладачами з англомовних країн та інших держав. 

Усі іноземці, що працюють у Таїланді, повинні мати медичне страхування. За нього доводиться платити самим. Але тоді у разі хвороби почуватимешся спокійніше.

— Скільки вартує страховка і що покриває?

— Покриває абсолютно все. Коштує 24 долари на місяць.

— Чи всі громадяни Таїланду мають обов’язкову медичну страховку?

— Тайці самі повинні придбати її (добровільно- примусово). На роботі їх повідомляють, що з зарплати вираховуватимуть гроші на медичне страхування.

— Таїланд бідніший від Китаю?

— Бідніший, менш розвинутий. Хоча поступово виходить на вищий рівень (щоправда, не такий, як Китай). Тут слабша інфраструктура, водночас нижчі ціни.

Однак країна активно розбудовується. Зокрема, за кошти, отримані від туризму, прокладають швидкі залізничні магістралі.

— Ви згадували, що в Китаї до вас була надмірна нездорова увага. Чи траплялося щось схоже в Таїланді?

— Ні. Це туристична держава, де звикли до європейців. Тож на нас не звертають уваги. На іноземцях тут намагаються заробити. У ресторанах їм пропонують дорожче меню, а на ринках – вищі ціни. 

— В Америці китайські студенти мають хорошу репутацію, адже працелюбні, добре вчаться. Чи зауважили різницю між китайськими й тайськими школярами?

— Тайські діти старанніші, майже всі розуміють англійську, яку вивчають із дитячого садочка.

У Китаї на уроці є асистент, який перекладає кожне слово вчителя. У Таїланді ж усі предмети (математику, основи здоров’я, хімію, біологію, географію, фізику) викладаємо англійською і тайською мовами.

— То ви вивчили і тайську?

— Ні, нею не говоримо. Природничі науки також викладаємо по-англійськи.

— У нас у США китайці знані як дуже працьовиті люди. Китайські діти в американських школах, зазвичай, відмінники. Дуже дивно, що китайці у США та на батьківщині – ніби представники різних народів…

— Напевно, є два великих Китаї:  бідний і розвинутий. Громадяни, котрі приїжджають до Америки на навчання, із заможних верств. Тож можуть отримати якісну базову освіту. 

— Я зрозумів, що в Таїланді праця дається вам легше. Бо діти вже мають певні знання англійської мови, та й ви не стаєте диковинкою для місцевих…

— Навантаження тут вищі, адже уроки вимагають більших зусиль (є екзамени, самостійні, уроки-лекції). Тому доводиться чимало часу витрачати на підготовку. То цікавіше та звичніше для нас.

Тим часом у Китаї, щоб пояснити дітям певні речі, треба було вдаватися до анімації… співати, стрибати….

— Знаю що тепер влаштовують багато турів із України, Росії до Таїланду. Зустрічаєте земляків тут?

— Туристів із України мало. Зате багато росіян. Окремі з них перебувають тут цілу зиму.

— Ви маєте цікавий YouTube-канал. В одному з відео розповідали про великий вибір екзотичних фруктів у Таїланді.

— Азійська кухня незвична для європейців, бо дуже гостра. Зазвичай страви готують із продуктів, які важко поєднуються. Наприклад, Том Ям – це суп із морепродуктів і кокосового молока. Також є велика кількість екзотичних фруктів (рамбутан, лонган, лонгсат, мангустин).

Тут навіть банани та ананаси іншого присмаку. Дуже полюбили папаю і манго. Ми якось порахували, що скуштували понад 20 видів фруктів. Особливо подобається салак (зміїний фрукт). Шкіра схожа на зміїну, а смак із легкою кислинкою й кавовими нотками.

У Таїланді поширений дуріан – великий фрукт із колючками, зовні схожий на каштан, але розміром як пристойний кавун. Якщо його розрізати й залишити на пів години, то починає неприємно пахнути (наче зіпсоване м’ясо).  А от свіжий – дуже смачний (із кремовою м’якоттю, схожою на вершки). Термін його придатності – менше 30 хвилин.

Протягом тижня витрачаємо на їжу близько 50 доларів, адже годують нас на роботі (лише снідаємо вдома). На місяць для харчування та побутових потреб вистачає 200 доларів.

— Що цікаве бачили в цих азійських країнах?

— У Китаї багато подорожували, бачили теракотову армію, були на скляному мості, в горах, відвідували контактний зоопарк.

У Таїланді з розвагами дещо складніше. На канікулах їздимо на море, острови. Тут достатньо доступних курортів.

— Які ціни на тайських курортах?

– Двом людям протягом тижня на житло, харчування, розваги, сноркелінг (плавання з маскою) вистачить 500 доларів.

— І на завершення про безпеку. У США є спокійні міста, а є такі, де небезпечно перебувати навіть удень. Як справи зі злочинністю в Китаї, Катарі, Таїланді?

— Китайська поліція працює надзвичайно добре. На вулицях установлено багато камер, що розпізнають обличчя. Тому злочини переважно розкривають за кілька хвилин. 

У Таїланді теж спокійно, бо основна релігія – буддизм, яка забороняє вбивати навіть комашок, адже люди вірять у переродження душ.

Щоправда, недавно сталася резонансна подія. З військової бази втік солдат. Він розстріляв своїх колег, а потім відкрив вогонь по людях у торговому центрі. Для країни це був справжній шок.  

Катар же – дуже релігійна держава, де не можна носити відкритий одяг (шорти чи спідницю вище колін). Тут досі діє смертна кара.

Іноземці діляться на дві категорії: бізнесмени та робітники. Перші – багаті, тож не будуть ризикувати своєю справою і вчиняти злочини.  Для приїжджих працівників порушення закону загрожує депортацією чи в’язницею.

Крім того, алкоголь, який часто стає причиною протиправних дій, – у Катарі дорогий і недоступний. Продають його лише за пред’явленням документів (в окремих барах і готелях). Скажімо, щоб купити пляшку шампанського, треба зібрати багато довідок (від психіатра, про несудимість, місячну зарплату, яка повинна становити не менше 3000 доларів). Тому в країні надзвичайно спокійно.

Розмову записав Петро РИБЧУК.

Польща нервує. Майже пів мільйона українських заробітчан можуть утекти до Німеччини

Віктор РУДЬ
Impeachment, America’s Orwellian Legacy in Ukraine, and Why It Matters
Переклад Ірини Ядловської-Стахири

«Особливо важливо ввести геополітичний розлад у внутрішньоамериканську діяльність, заохочуючи всі види сепаратизму і етнічні, соціяльні та расові конфлікти, активно підтримуючи всі дисидентські рухи – екстремістські, расистські та сектантські групи, дестабілізуючи тим самим внутрішні політичні процеси в США. Мало б також сенс одночасно підтримувати ізоляціоністські тенденції в американській політиці… Росія повинна також працювати над ізоляцією Британії від Европи, вводячи розбрат як у межах ЕС, так і між США та ЕС, дестабілізуючи Туреччину. Росія повинна анексувати Україну, оскільки її незалежність становить величезну небезпеку.» Алєксандр Дуґін, генерал Ніколай Клокотов (Російська академія генерального штабу), Основи геополітики, 1997.

«Чи буде проваджена російська інтеґрація на теренах колишнього СССР серйозним, довготривалим військовим викликом для Заходу, значною мірою залежить від ролі, яку Україна відіграє чи змушена відігравати… Україна робитиме багато для того, щоб визначити, чи буде Европа та світ у двадцять першому столітті такими ж кривавими, як вони були у двадцятому. ”Карнегіський фонд міжнародного миру, 1997.

* * *
Правопорушення президента Трампа, що начебто зумовлює процес імпічмента, полягає у торзі в 400 мільйонів доларів США, затвержених двопартійною безпековою допомогою Україні, і офіційного візиту в Овальний кабінет нового президента України, – в обмін на особисту політичну вигоду. Визначення степені тяжкости злочину – чи заслуговує він на імпічмент – не відбувається у вакуумі. Це, зрештою, не є випадком зловживання президентською владою, коли затримується видача пропанового нагрівача українській метеостанції в Антарктиці в обмін на улесливий лист з Києва до редактора місцевої газети в околиці «Big Sky», штату Монтана. Питання, отже, полягає в тому, яким буде наслідок інтересів нашої зовнішньої та національної безпекової політики, якщо заява виявиться правдивою. Це неможливо встановити без усвідомлення (a) ключового значення України для нашої національної безпеки та (b) наслідків від нашої неспроможности зрозуміти цей факт – впродовж поколінь. Те, що адміністрація Трампа попередньо надавала більше військової допомоги аніж адміністрація Обами не є визначальним у цьому питанні, а, як це не парадоксально, загострює проблему ще більше.

Як один з найнадійніших союзників Америки в нашій війні з терором і в наших миротворчих місіях за останні 27 років, Україна є значно вагомішою аніж 45 000 пар чобіт. Незалежність України є неодмінною умовою не лише американської, але й глобальної безпеки та стабільности. Підтримка України – це найбезпечніша, найефективніша і найдешевша стратегія стримування прискореної російської агресії та її зневажливої підривної антиамериканської діяльности. Україна – найбільша країна Европи, більша, ніж Англія, Німеччина та Угорщина разом. Маючи демократичну та громадянську традицію, якої у Росії ніколи не було, Україна створила першу в Европі конституцію представницької демократії, що випередила філадельфійську на 77 років. Їй властиві прояви індивідуалізму та прагнення до громадянського суспільства, які визнає кожен американець.

Однак Вашинґтонська москвоцентрична спіраль ДНК завжди була щільно накручена. Всупереч настирливості Вашинґтону, який цього не прагнув, підтвердження незалежности України в 1991р. забезпечило падіння «Союзу Совєтських Соціялістичних Республік», рятуючи Захід від апокаліптичної траєкторії. Ми перестали вже бути на відстані спускової кнопки до ядерного спалаху. Аномально, Вашинґтон, заякорений тією ж імплозією, яку ми самі дивовижно намагалися упередити, раптово розвернувся і відсвяткував своє власне передбачення у «перемозі в холодній війні».

Але якщо це було добре, то збереження цього в цілому, стає не лише добрим, але першорядним. Та цьому не судилося статись. Ми примусили Україну до здачі третього за величиною в світі ядерного арсеналу (на диво, Росії) в обмін на запевнення Америки в суверенітеті та національній безпеці України. (Північна Корея та Іран взяли це до уваги. Слухання імпічменту – поки що ні.) Згодом ми також позбавили Україну і її звичайного озброєння, знову зраджуючи жертву та обіймаючись зі злочинцем. Ми гарантували Росії місце СССР у Раді безпеки ООН, розмістили Росію у Світовому банку, Міжнародному валютному фонді та низці інших організацій, та розширили G7. Колишній міністр закордонних справ Росії Андрєй Козирєв відхиляє нарікання Путіна про «приниження», які є лише мітами та брехнею, вигідними сьогодні для Кремля. А також, сиренні пісні Путіна про те, що Росія почувається «оточеною», «загроженою», і «нелюбленою» (Це, будучи найбільшою країною у світі, ця квінтесенціяльна терористична держава скаржиться на те, що «поводиться як невдаха» – чи не чули ми такого рефрену від нацистської Німеччини?)

Недарма Путін демонструє самовпевненнісь. З моменту, коли маршовим кроком увійшов в Україну в 2014 році, Путін використовує Україну як важницю (центр обертання) щоб перевернути світовий порядок, який був запроваджений від часів Другої світової війни. Західна безпорадність продовжує бути важелем, що дозволяє йому це чинити. Впродовж шести років, з меншою аніж 3% території Росії, Україна залишається самотньою в боротьбі з повторним вторгненням гіганта з Півночі. Розчленовані немовлята, обезголовлені підлітки, закатовані військовополонені, 14 000 вбитих, 2 мільйони біженців. При кволих санкціях Заходу, що розчиняються за дня, Північна Корея, Китай, Сирія, Іран та Венесуела багаторазово стають свідками обвислої імпотенції Америки у встановленому нами міжнародного порядку, що руйнується на очах.

Але наш астиґматизм щодо стратегічного значення України має набагато довшу історію. Саме невивчені уроки повертаються до Капітолію з помстою, і перший процес імпічменту, що відбувається в історії Америки, є причетним до зовнішньої політики – або ж результатом її відсутности.

Після Першої світової війни в «Чотирнадцяти пунктах» Президента Вудро Вілсона не було місця для України. Застереження України на Паризькій мирній конференції про майбутню загрозу Москви щодо Заходу були різкими – але прохолодно відхиленими. Такими були і благання України щодо нестачі зброї та медикаментів в умовах одночасних шалених нападів Червоної та Білої російських армій. Кінцево, Україна була розчленована, левину частку якої — вкиненено Росії.

Повторне захоплення Росією України було стрижневим для формування та життєздатности ребрендованої Російської імперії, згодом «СССР». Сталін вирішив спротив України проти московської реокупації простим впокоренням нації голодом 1932-33 років. Не тільки кордони України були заблоковані, але, показово, також густонаселені українські терени в самій Росії. Ніхто не міг вирватись. Жодної постачі їжі. Мільйони замордовані голодом. Число жертв починається з 4 мільйонів і сягає приблизно 10 мільйонів. Це було аномальним, а отже надзвичайно вірогідним є те, що число, потайки перешіптуване в той час членами совєтської номенклатури, було вищим. «Потайки», бо вимовляння слова «голод» було великим злочином.

У своєму звіті №474/106 до Королівського Посольства Італії в Москві Серджіо Ґраденіґо, королівський консул Італії в Харкові, Україна, написав, що Москва спроєктувала голод в Україні щоб «позбутися української проблеми». Ґраденіґо цитував керівника ОҐПУ (“КҐБ”), що їх метою була «заміна етноґрафічного матеріялу» України шляхом масового переселення росіян на «очищену» Україну. (Примітка – «етноґрафічний матеріял». Гітлер незабаром здійснив ту саму дегуманізацію, віддаючи перевагу «untermenschen»[недолюди].)

Метою Москви, за словами офіцера ОҐПУ, було «вирішення української проблеми протягом декількох місяців коштом 10-15 мільйонів душ». Італійський консул стверджував: «Хоча цей план може здатися таким жахливим і неймовірним, його одначе слід вважати справжнім та успішно впровадженим в дію… [Це] приведе головним чином до російської колонізації України. Це змінить його етноґрафічний характер. У майбутньому, можливо дуже скоро… Україна стане de facto російським реґіоном». Не дивно, що Рафаель Лемкін, батько Конвенції про геноцид в ООН, палко засудив як клясичний «геноцид» наслідковий некрополь та руйнування національного етосу України.

Ключове значення України було озвучене в 1930-х роках британським журналістом Ланселотом Лоутоном перед Британською палатою громад:
«Було б лицемірством заперечувати те, що незалежна Україна є настільки важливою для цієї країни як для спокою у світі… Від вирішення української проблеми буде залежати доля Европи…Така велика подія [як незалежність України] передовсім супроводжуватиметься або спричинятиме значні зміни і в інших місцях. Це може вплинути на, або навіть визначити, долю більшовизму та Совєтського Союзу».

Вашинґтон був незворушний, і 16 листопада 1933 року надав дипломатичне визнання Москві. Це здавалося незрозумілим: (а) ми легітимізували та підтримали режим, що заприсягав на нашу смерть, (б) водночас з геноцидом режиму щодо нації, яка була нашим найбільшим убезпеченням від тієї загибелі. І (а), і (б) виявляли, що ми позбавлені будь якого стратегічного сенсу. Але пояснення було — бізнес, гроші, уражені імперативи нашої національної безпеки. «Корупція». Американська столиця годувала Третього Вершника в Україні. На щастя, ми, принаймні, взяли від Кремля достовірну обіцянку «утриматися… від будь яких учинків, що явно чи приховано несли б відповідальність у будь який спосіб за спричинення шкоди спокою, добробуту, порядку чи безпеці цілої чи будь якої частини Сполучених Штатів, зокрема, будь яку агітацію чи пропаганду»

Через десять років, під час Другої світової війни, програма ленд-лізу адміністрації Рузвельта (сама значно просякнута совєтськими аґентами) дозволила Москві розчавити рухи опору в Україні та на Балтії. На додаток, саме українське підпілля попередило наш Офіс Стратегічних Служб про план Сталіна щодо вбивства генерала Джорджа Паттона. Попередження перехопив совєтський аґент Данкен Лі, головний помічник голови ОСС «Дикого Білла» Донована. Відтак Вашинґтон здав українських інформаторів, зливши інформацію майору НКВД генералу Давидову у Верховному штабі, Союзним Експедиційним Силам у Франкфурті, в Німеччині. Додайте до цього нашу «Операцію Кіелгол», де американські GI приєдналися до того ж генерала НКВД у насильній репатріації до ҐУЛаґу українців, які пережили Голодомор та інших совєтських біженців у повоєнній Европі. Це були криваві вилови правдомовців. Щоб не було жодних сумнівів у нашій дружелюбности, американські війська конфіскували кілька тисяч примірників «Ферми тварин» Джорджа Орвелла, перекладеного українською мовою одним із біженців, і для кого Орвелл написав спеціяльний вступ. Ми їх передали тому ж самому генералу НКВД.

Чому все це має значення сьогодні? Одна з відповідей – наша сюрреалістична спадщина в Україні. Сьогодні Україна має справу з потрохами системи, якій ми сприяли, як політично так і, впродовж десятиліть, фінансово та економічно. Це залишило спадщину злочинів війни, маршів смерти, вбивчого зросійщення, жорстокости, рекреаційних тортур, підпалів, грабежів, замовних вбивств, хижацтва, масакрів, викрадень, мародерств, зґвалтувань, розстрілів у підземеллях, етнічних зачисток, квот на вбивства, рабських кораблів, задушливого терору, думкозлочину, і… насильного голодування.

Іншою відповіддю – є наша неспроможність сполучити крапки, наше самовакцинування супроти власного досвіду щодо Росії, спускаючи нас кінцево у стратегічну прірву. Глобально. Чи ми гадаємо, до прикладу, що наші спроби денуклеризації в цілому світі викликатимуть довіру, якщо ми не дотримуватимемось власних гарантій безпеки стосовно України?

Чим би не завершився процес імпічменту, американська підтримка суверенітету та територіяльної цілісности України повинна бути непохитною. Незалежна Україна, як опора демократії, є єдиною реалістичною противагою Росії в реґіоні. Геополітично, розташованою на узбережжі Чорного моря, а також при вході до Середземномор’я та Близького Сходу, Україна є також необхідною альтернативою для відусобленої Туреччини. Із зростанням Китаю, наші дослідження національної безпеки та оборони б’ють на сполох щодо нашої здатности мати справу з Китаєм та Росією одночасно. Прочитайте оцінку Комісії з Національної Оборонної Стратегії, Стратегію Національної Безпеки, Оцінку Глобальних Загроз, Інституту Стратегічних Досліджень «Протистояння російському виклику: новий підхід для США» та «Російські стратегічні наміри» Міністерства Оборони. Україна є найважливішим фактором у протегуванні безпекового протистояння Америки візаві з Росією, і, в такий спосіб, наших безпекових інтересів у цілому світі.

Але як сприймати повідомлення Президента Трампа в пресі щодо «ненависти» до України, її «жахливих і корумпованих людей», і те, що він (висловлюючись у вульгарній формі) «найменше переймається справами України»? Адміністрація Трампа, яка попередньо надала Україні більшу військову допомогу аніж адміністрація Обами, чому ж зараз змінює ставлення? Хто навіяв йому думку про те, що це була Україна, а не Росія (про що одноголосно і послідовно попереджало наше розвідувальне співтовариство) вторглася в наші вибори 2016 року?

І «українська корупція?» Звичайно, вона існує, все ж зміни відбулися значні. Путін перевів священні вигуки про «українську корупцію» на свист собаки Павлова в «токсичні». У слуханнях про імпічмент це був обов’язковий катехизм. Метою Путіна є витіснення з нашої свідомости – України як приказкової канарки у вугільній шахті – відтак імунізуючи нас супроти власної здатности передбачення. «Корупція» є також певною гематоенцефалічною перепоною до усвідомлення нами того, що саме остаточна окупація України Кремлем у 1920-х – яку ми офіційно визнали, і для якої ми були системою штучного дихання – саме і породила цю корупцію. Що стосовно російської корупції? І що стосовно нашої корупції? Чому, ми гадаємо, Путін зберігає свої гроші в наших банках? Прем’єр-міністру Ізраїлю Бенджаміну Нетаньяху щойно було пред’явлено численні звинувачення у «корупції». Ну і що? Чи ми зволікаємо з наданням військової допомоги і зраджуємо Ізраїль через «корупцію»?

Якщо буде встановлено, що президент Трамп насправді прагнув торгувати безпековою допомогою України заради політичного бруду щодо віце-президента Байдена, як свого потенційного конкурента в 2020 році, то про що це свідчитиме Путіну щодо усвідомлення наших власних насущих національних інтересів, нашу стратегічну відповідальність, наше володіння реальністю? Немає однозначної відповіді, але є аналогічне запитання: До якого висновоку прийшов би Іран, якби схоже торговище було розігране поза сценою на тлі нашого захисту Ізраїлю? Чи будь якого іншого союзника?

Коли ми святкуємо День Подяки у четвертий четвер листопада, у четверту суботу того ж місяця українці поминатимуть «етноґрафічний матеріял», викошений зі свого існування у 1932-33 роках. Якщо ми вчергове приречемо Україну на трунний дух Лубянки, якщо ми знову кинемо той «етноґрафічний матеріял» під танки Путіну, ми назавжди виправдаємо зухвале презирство тирана і заслужене інтернування того, хто ми є і кого представляємо. На світовій арені Путін за собою заволокує тих, котрі вторуватимуть його діям, а у висліді наша безпека випаровуватиметься. Кінцево, це наша Республіка -– є найвищою нагородою. Щоб цього не допустити, необхідно збільшити двопартійну підтримку України. Присудком є засвоєння афоризму Леона Троцького — «Ви можете не цікавитись війною, але тоді війна зацікавиться вами». У ЦІЙ ВІЙНІ НАМ ПОТРІБНА УКРАЇНА НАСТІЛЬКИ — НАСКІЛЬКИ УКРАЇНІ ПОТРІБНІ МИ.

* * *
Окрім Defense Report коментарі Віктора Рудя щодо справ США / Росії / України, зокрема, було опубліковано у Forbes, Atlantic Counsel, Foreign Policy Association, Centre for Global Studies і Kyiv Post. Він займається міжнародним правом впродовж 35 років, і серед інших питань перебуває в якості особливого радника члена делегації США в процесі розгляду Гельсінських угод. Віктор Рудь є старшим радником Відкритого Суду, неурядової організації в Україні, а також абсольвентом Гарвардського коледжу та Дюкського Університету.

8 грудня 2019 Блаженніший Святослав Шевчук, глава Української Греко-Католицької Церкви, вручив найвищу відзнаку Отця і Глави УГКЦ — Орден митрополита Андрея Шептицького — Інститутові східнохристиянських студій імені митрополита Андрея Шептицького, який діє при Університеті Колегії святого Михаїла Університету Торонто. Вручення відбулося в українській католицькій катедрі у Філадельфії. Високу нагороду від імені Інституту приймали його засновник та перший директор о. Андрій Чировський, о. Петро Ґаладза, який зараз очолює інституцію, та о. Андрій Онуферко, багатолітній викладач та співпрацівник Інституту.

Цим орденом Синод єпископів і глава УГКЦ вирішили відзначити багаторічну працю Інституту для збереження і вивчення спадщини праведного митрополита Андрея Шептицького, плідну наукову діяльність, виховання духовенства на фундаментах освіти й духовності східної богословської традиції, активну міжнародну, міжрелігійну та міжконфесійну діяльність. Особливою заслугою Інституту Шептицького, яку відзначило керівництво Церкви, є ділення скарбами духовності в суспільному і культурному контексті Північної Америки, адже це єдина наукова інституція Української Греко-Католицької Церкви в Північній Америці.

“Інститут Шептицького, який стільки років поширював спадщину Праведного митрополита Андрея, є одним з найдостойніших цієї нагороди”,—сказав у своєму короткому слові під час вручення медалі Блаженніший Святослав. “Сьогодні перед обличчям цілої громади, єпископами Постійного Синоду нашої Церкви та перед обличчям Господа Бога і його Небесного Воїнства від імені Матері-Церкви складаю Вам, дорогі отці, керівники Інституту, сердечну подяку”. Він зауважив, що провідники Інституту не завжди чули слова подяки від Церкви, а мусіли долати багато труднощів, і ще й тепер їх долають. Вручаючи орден, Блаженніший Святослав, а з ним і всі зібрані, заспівали Інститутові Шептицього “Аксіос” (Достойний).

Глава УГКЦ подякував представникам Фундації Інституту, які також були присутні на нагородженні, а у їх імені всім, хто підтримує діяльність Інституту Шептицького. “Хочу заявити, що Інститут вартий підтримки”, —завершив Глава і Отець УГКЦ.

Орден митрополита Андрея, заснований у вересні минулого року, вручається вдруге, першим його кавалером став архиєпископ Відня кардинал Крістоф Шенборн у листопаді. Під час урочистостей у Філадельфії орден також отримав Євген Чолій, колишній Президент Світового Конгресу Українців.

Праця над створенням Інститут Шептицького почалася 1984 року, відразу після смерті патріарха Йосифа Сліпого. Велика Рада Catholic Theological Union у Чикаго, викладачем якої був о-др Андрій Чировський, затвердила Інститут у травні 1986. Отець Чировський був його першим директором: в Чикаго та при Університеті св. Павла в Оттаві. 2014 року Інститут очолив о-др Петро Ґаладза. У вересні 2016 року Інститут став складовою Богословського Факультету St. Michael’s College Університету Торонто. Інститут пропонує сертифікатні, бакалаврську, магістерську і докторську програми та видає богословський журнал “Logos”.

“Радію не тому, що орден отримав наш Інститут, але радше тому, що Синод єпископів вирішив назвати свій найвищий орден іменем Митрополита Андрея, бо він відновитель нашої Церкви й взірець усім до наслідування”, — так прокоментував подію засновник Інституту о. Андрій Чировський.

“Наш Інститут є невеличкий, але ми намагаємося працювати заради підвищення інтелектуального рівня нашої Церкви в Північній Америці. Митрополит Шептицький не боявся ні сходу, ні заходу, був відкритий до знання і досвіду. Ми продовжуємо цю традицію. Вірю, що українці, використавши дар, яким благословив їх Господь, можуть відіграти роль синтезаторів найкращого мислення сходу і заходу, щоб зробити справді важливий вклад в універсальне богословське мислення”, — поділився о-др Петро Ґаладза.

Довідка УГКЦ про орден митрополита Андрея Шептицького

Синод Єпископів УГКЦ, який проходив у Львові-Брюховичах 2-11 вересня 2018 року, плекаючи пам’ять про праведного митрополита Андрея, вирішив встановити для відзначення певних осіб за особливі заслуги Орден митрополита Андрея Шептицького як найвищу нагороду Отця і Глави УГКЦ.

Орденом можуть бути нагороджені фізичні особи, громадські чи церковні інституції, представники Церков і релігійних спільнот, а також світські особи, зокрема громадські діячі, які своєю працею втілюють в життя принципи і засади, якими жив і служив Церкві та народові праведний митрополит Андрей Шептицький.

Підставою для нагородженням Орденом є:

• активна громадсько-суспільна позиція у протистоянні злу; моральний авторитет, визнаний Церквою чи суспільством; самовіддана праця у плеканні та захисті християнських цінностей, таких як право на життя, свободу і особисту гідність; громадянська мужність, самопожертва, подвиг (героїчний суспільно-значимий вчинок);
• подвижництво у сфері міжнаціонального примирення, міжрелігійного та екуменічного діалогу, церковно-державно-суспільних відносин; державницька позиція, поєднана з високим моральним авторитетом; тривала та послідовна державотворча діяльність на християнських засадах; втілення основних принципів соціального вчення Церкви у всіх сферах суспільного життя; захист інтересів Церкви; розвиток духовності та автентичного патріотизму.

До комплекту відзнаки Ордена входять: знак, мініатюра, розетка і грамота.

Повідомила Мар’яна Карапінка

Лігайтон, ПА – Як і в минулих роках так і в цьому році третій тиждень серпня був присвячений вшануванню 28-ої річниці Незалежності України на теренах нашої оселі. Фестиваль-свято розпочався 17-го серпня 2019 р. та тривав два дні. Фестиваль відкрила д-р Павлина Головяк, після чого на сцену було запрошено Українсько-Американських Ветеранів Пост 42 ім. Джак Паленса з Бетлегем, ПА та ансамбль «Казка», який виконав Канадський, Американський та Українській гімни. Після цього було зачитано щиру, спільну молитву.

Ведучими фестивалю були Андрій Добрянський та Павлина Головяк, які відмінно виконали свої завдання на українській та англійських мовах. Мистецьку програму відкрито традиційним привітом у виконанні танцювального ансамблю «Калина» з Торонто. Протягом всього свого виступу танцювальний ансамбль «Калина» ще раз доказав свою професійність та вміння наповнити публіку неймовірними позитивними емоціями. Ансамбль «Казка» відкрив другу частину програми традиційним привітом та розважав публіку піснями та танцями, які були переплетені чарівними звуками скрипальки Інеси Тумочко-Дикайло. Отець Володимир Баран на баяні взірцево виконав в’язанку українських пісень. Квартет в складі о. Володимира Барана (баян), Михайла Дуди (ґітара), Володі Головяка (скрипка) та Інеси Тимочко-Декайло під її керівництвом знаменито виконали українські пісні. У вечері на забаві всі звеселялися під феєричні звуки оркестру «Чари».

В неділю 18-го серпня в каплиці св. Андрія Первозваного була відслужена урочиста свята Літургія владикою Андрієм Рабієм в супроводі о. Володимира Барана, пароха Української Католицької церкви св. Володимира в Палмертоні, ПА, та о. Евгеном Монюком. Опісля Владика Андрій поблагословив квіти, які були роздані присутнім.

Недільну Програму було відкрито трьома гимнами, а опісля владика Андрій Рабій привітав фестиваль та побажав всім веселого побуту. Недільну мистецьку програму відкрито привітом у виконанні ансамблю «Калина». Виконавці виступили з новим репертуаром. На кінець оба ансамблі «Калина» та «Казка» закінчили програму гучним «Гопаком».

Присутні насолоджувалися смачними харчами, мило забавлялися, спілкувалися з друзями та охоче дивилися як вперше на оселі Мирослав Кий та Роман Городиський виробляли домашне пиво.

Щиро запрошуємо всіх до оселі ОДВУ ім. О. Ольжича на наступний наш фестиваль в честь вшанування 29-ої річниці Незалежності України, який відбудеться 15-16 серпня, 2020 р.

Ксеня Крилюк.

Спочатку вони влаштувались в магазин різнорoбочими, а потім викупили бізнес. Тут можна придбати продукцію українських брендів, борщ, млинці, сало, оселедець… Як здійснилась американська мрія українського подружжя.

Голос Америки