Author: Юрій Бутусов

США зробили неймовірно багато, але недостатність постачання важкого озброєння не дає досягнути якісної переваги над РФ

Міноборони США 14 жовтня оприлюднило повний список постачання озброєння до України, починаючи з 24 лютого. Список великий, який я вирішив структурувати для більш зручного сприйняття, та щоб зробити належні висновки:

Артилерийсько-ракетне озброєння:

1. Ракетно-артиллерийских систем М142 HIMARS – 38 (без зазначення кількості ракет);

2. 155 мм та 105 мм польових гаубиць – 178;

3. Снарядів уламково-фугасних 155 та 105 мм – 1 083 000 (так, понад мільйон!);

4. Високоточних снарядів 155 мм М982 Екскалібур – 3 000;

5. Спеціальних 155 мм снарядів для дистанційної постановки протитанкових мін RAAMS – 7 000;

6. 120 мм мінометів – 20;

7. 120 мм мінометних мін – 115 000;

8. 70 мм пускові установки та кореговані по лазерному проміню ракети – невизначена кількість.

Авіація та протиповітряна оборона:

1. Зенітно-ракетні системи NASAMS – 8 (без зазначення кількості ракет);

2. Ракет для переносних зенітно-ракетних систем Стінгер – 1400;

3. Багатоцільових гелікоптерів Мі-17 – 20;

4. Самонавідні протирадіолокаційні авіаційні ракети HARM – без зазначення кількості ракет;

5. Радари спостереження за повітряним простором – 10;

6. Системи радіоелектронної боротьби з безпілотниками – невизначена кількість та типи.

Розвідувальне та спеціальне озброєння:

1. Розвідувальні безпілотні системи Скан Ігл – 15 (по 3 безпілотника у комплексі, сучасні дрони);

2. Розвідувальні безпілотні системи Пума – невизначена кількість (застарілі дрони з армійських запасів);

3. Радари артилерийскьої розвідки далекої дії типу AN/TPQ-36 – понад 50;

4. Радари артилерийської розвідки малої дії – 4;

5. Багатоцільових радарів – 20 (ймовірно, мова йде про радари AN/MPQ-64 Sentinel малого радіусу дії, які застосовуються для визначення повітряних цілей та артилерийскьої розвідки);

6. Радари для безпілотних дронів – 2;

7. Системи радіоелектронної боротьби – невизначена кількість та типи;

8. Сервіси супутникових космічних зображень – невизначена кількість та типи.

Бронетехніка та автомобілі:

1. Бронетранспортерів М113 – 200;

2. Важких бронеавтомобілів MaxxPro – 440;

3. Командно-штабних машин – 4;

4. Легких бронеавтомобілів HMMWVs – сотні (згідно з попредніми повідомленнями загалом не менше 400);

5. Тактичних машин для буксування гармат – 276;

6. Тактичних ремонтно-евакуаційних машин – 22;

7. Важких вантажних траків – 44;

8. Трейлерів для перевезення – 88;

9. Броньованих медично-евакуаційних машин – 100.

Флот:

1. Протикорабельні ракетні системи Гарпун – 2;

2. Патрульних морських та річних катерів – 18;

3. Безпілотні катери-тральщики – невизначена кількість та тип.

Протитанкова та піхотна зброя:

1. Ударних дронів-камікадзе Світчблейд та Фенікс Гост – 1400;

2. Ракет для переносних протитанкових систем Джавелін – 8500 (без зазначення кількості пускових установок);

3. Ракет для переносних протитанкових систем TOW-2 – 1500

(без зазначення кількості пускових установок);

4. Протитанкових гранатометів М136 АТ4 та М72- 37 000;

5. Міни протипіхотні та вибухівка – не визначена кількість;

6. Міношукачі та трали – не визначена кількість;

7. Стрілецька зброя та 40 мм гранатомети – 10000;

8. Патрони – 62 000 000;

9. Прилади нічного бачення, оптичні та тепловізійні приціли, далекоміри – тисячі (точна кількість не визначена);

10. Бронежилети та каски – 75 000 комплектів;

11. Тактичні радіостанції – невичначені типи та кількість.

Джерело: https://media.defense.gov/…/UKRAINE-FACT-SHEET-OCT-14.PDF

Висновки:

1. За 8 місяців США поставили переважно сучасне озброєння на суму понад 18 мільярдів доларів – це безпрецедентні масштаби допомоги, якою США врятували Україну. Важливо відмітити, що це добровільна ініціатива США. По багатьох позиціях, в першу чергу по снарядах, масштаби постачання перевищують виробничі потужності американської промисловості на даний момент. Це набагато більше, ніж Україна мала на 24 лютого у запасах та на озброєнні по більшості позицій, тому така допомога має неоціненне значення.

2. США обмежує постачання важких систем озброєння, таких як бойові літаки, зенітно-ракетні системи Петріот, танки Абрамс, балістичних ракет ATACMS. Поставки озброєння незбалансовані. Це пов’язано зі спільною обережною політикою країн НАТО щодо масштабів постачання озброєння в Україну, та обмеження рівня ескалації бойових дій. НАТО діє у відповідь на ескалацію РФ, а не на випередження.

3. Навіть попри втрати Росія зберігає багатократну перевагу у важкому озброєнні а по деяких видах важкого озброєння – абсолютну перевагу, що дає можливість РФ завдавати значні втрати укранським воїнам. Для того, щоб зупинити війну та змусити Росію припинити бойові дії, потрібна якісна перевага у важкому озброєнні. Саме якість важкого озброєння здолає російську чисельність навіть під час наступальних операцій ЗСУ.

4. Для перемоги над РФ потрібно збереження постачань як мінімум в тих самих обсягах по усіх позиціях плюс суттєве збільшення важкого озброєння, в тому числі тих типів та класів, які на даний момент не постачаються. Сучасні бойові літаки з високоточною зброєю дали б можливість зменшити навантаження на артилерію та ППО. Не допустити затягування війни на багато років можливо виключно при постачанні більш якісного та технологічно досконалого озброєння НАТО – в першу чергу бойових літаків та систем ППО, танків, балістичних ракет та засобів РЕР та РЕБ, та збереженні масштабів постачання тих видів озброєння, які були надані за минулі 8 місяців.

Юрій Бутусов

1. Коли закінчиться війна?

– Війна не закінчиться найближчим часом, ні до кінця осені, ні до кінця зими, усі прогнозисти які розповідають про терміни просто намагаються заволодіти увагою публіки. Війна тривала 8 років, і може тривати ще довгі роки.

2. Від чого залежить закінчення війни?

– Закінчення війни залежить виключно від здатності української армії завдавати російській армії таких втрат, які вона не здатна відновити.

3. Чи зупиниться Росія якщо захопить Донбас?

– Ні. Росія зосередила війська на Донбасі для створення максимальної переваги, оскільки у російської армії не вистачає сил. Російська армія зупиниться тільки там, де вона буде розбита – як була розбита під Київом, Харковом та Миколаївом.

4. Чи закінчуються у Росії ракети, снаряди та бомби?

– Росія витрачає багато, але вони готувались. Тому Росія зберігає, та значний час буде зберігати перевагу у бойовій техніці та боєприпасах, її запаси боєприпасів та техніки поповнювались останні роки, працює воєнна промисловість.

5. Чому НАТО дає нам так мало зброї?

– Насправді, країни НАТО дають нам дуже багато зброї, але Україна не створила власних запасів зброї і розгорнула велику армію, тому усе, що дає НАТО з коліс йде на фронт і цього постійно не вистачає. Якщо подивитись на повідомлення у ЗМІ, НАТО надало за 5 місяців понад 450 танків, 18 РСЗВ калібру 227 мм та тисячі керованих та некерованих ракет, понад 250 гармат 155 мм, включно з новітніми САУ, понад 500 тисяч снарядів 155 мм, включно з високоточними самонавідними снарядами, десятки гармат радянських калібрів 152 та 122 мм, сотні тисяч снарядів 152 мм, 122 мм, тисячі реактивних снарядів 122, 220, 300 мм, десятки мінометів 120, 82 мм, десятки тисяч мін до них, майже 100 тисяч ручних гранатометів, понад 2000 ракет переносних зенітно-ракетних комплексів, понад 8000 ракет протитанкових ракетних комплексів, зенітно-ракетні комплекси, протикорабельний ракетний комплекс “Гарпун”, десятки радарів, сотні зенітних ракет до ЗРК, сотні авіаційних ракет, 10 гелікоптерів, і велику кількість інших видів озброєння. Нам передали основних озброєнь та боєприпасів набагато більше, ніж у нас було запасів до війни.

6. Чому НАТО не передає нам більшість своєї зброї?

– Країни НАТО не можуть надати нам усі свої запаси зброї, через те, що у них: а) є свої плани оборони; б) вони не мали самі великих запасів для великої наземної війни, натівська доктрина покладається на систему панування у повітрі та на морі; в) Росія, Китай, Іран створюють нові військові загрози у світі, і країни НАТО мають забезпечувати резерви, які теж збільшуються.

7. Коли запрацює ленд-ліз та НАТО дасть стільки зброї скільки потрібно?

– Країни НАТО зараз різко збільшують потужності виробництва зброї, але це не можна зробити дуже швидко. Щоб розгорнути масштабне виробництво озброєння НАТО потрібно мінімум рік, по деяких видах – два роки.

8. Чи може виграти Україна війну у Росії?

– Так, стратегічно ми виграємо у війні з Росією, політично та інформаційно на нашій стороні країни, які виробляють понад 50% ВВП світу. Але Росія (2% ВВП світу) зберігає військову перевагу, і війна дається нам дуже високою ціною – десятками тисяч життів. Ми зупинили великий російський наступ, але ми поки що не можемо розгромити російські ударні угруповання та знищити російську артилерію. Росія володіє тактичною ініціативою на більшості ділянок фронту.

9. Яка головна перевага України у війні?

– Якість людей. Тому і головне наше завдання війни – зберігати та якісно застосовувати людей. Щоб не виснажувати людей до останнього. Щоб покращувати постійно знання та оснащення. Щоб на той момент, коли зброя НАТО піде на фронт більш масово, у нас були досвідчені та злагоджені війська.

10. Що треба робити державі?

– Потрібно готувати армію, економіку та країну до багаторічної наземної війни. Для цього потрібна мобілізація усієї країни, чітка оборонна доктрина, документи планування, зміни у якості комплектування, підготовки резервів, застосування військ, зміни у якості забезпечення та організації логістики. Кількість вирішує не все – перевагу створює якість, і саме якісні та системні зміни мають ключове значення.

11. Чи можемо ми звільнити окуповані території?

– Інших варіантів закінченні війни нема – поки ми не звільнимо окуповану Україну, війна буде продовжуватись. Росія не хоче миру, вона вимагає капітуляції та фактичного знищення України. Тому наш порятунок – це тільки перемога.

Юрій Бутусов

Фото ˗ Sima Ghaffarzadeh

Вперше представник американської влади дала жорстку оцінку фактичному керівнику української влади – Андрію Єрмаку, і прямо вимагає його відставки

Для початку – чи має сама Спартц взагалі компетентність в українських проблемах? Конгресвумен стала широко відомою коли її запросив президент США Байден на церемонію підпису закону про ленд-ліз для України, який лобіювала та за який голосувала Спартц, і в знак пошани Байден саме Вікторії подарував ручку, якою підписав цей закон. Вікторія Спартц є впливовим лобістом розширення допомоги Україні. Вона народилась в Чернігові, вищу освіту здобула в Києві, і з початку російської агресії вона багато тижнів проводить в Україні, зустрічається з багатьма українцями, в тому числі військовими. Тому позиція Спартц щодо України як мінімум викликає повагу.

Президент Володимир Зеленський та голова ОП Андрій Єрмак жодних відповідей Спартц не дали, тож давайте розглянемо звинувачення Спартц щодо Єрмака по порядку:

1. “Погане керівництво невдалими мирними переговорами з Росією перед війною”.

Саме Андрій Єрмак керував мирними перемовинами з Росією, напряму спілкувався з заступником голови адміністрації Путіна Дмитром Козаком. Саме Єрмак запровадив “всеосяжне перемир’я”, розмінування кількох ділянок фронту, розмінування Чонгару. За три роки діюча влада не закупила жодного артилерійського снаряду, жодного ПТРК “Стугна”. Політика “поглянути в очі Путіну”, яку запроваджували Єрмак та президент Зеленський виявилась повністю хибною та вигідною для Росії, яка планомірно готувалась під прикриттям заспокійливих заяв української влади. Політика Єрмака-Козака виявилась трагедією для України і для мільйонів українців, за яку влада має нести відповідальність. Навряд чи в якійсь демократичній країні було б можливе, щоб керівник, який йшов на поводу агресора, міг би й досі залишатись у владі. На початку війни, варто додати, Єрмак не робив перші два тижні жодної заяви хоча мав би першим пояснити до якої великої крові він завів Україну своєю політикою.

2. “Запевнення українського керівництва, що у лютому нападу з боку Росії не відбудеться, всупереч західній розвідці, щоб перешкодити Україні належним чином підготуватися до війни”.

Саме Єрмак домігся незаконного призначення на посаду голови комітету по розвідці при президенті України люстрованого у 2015 році російського агента Руслана Демченка, який є співавтором ганебних для України Харківських угод щодо здачі Криму. Тобто Єрмак та Демченко формували позицію керівництва країн згідно з позицією Кремля. В результаті сама українська влада звинувачувала НАТО у розгойдуванні ситуації, і президент Зеленський у січні обіцяв українцям, що війни не буде і у травні ми будемо “їсти шашликі та відпочивати”. Завдяки позиції Єрмака Україна не дослухалась до численних попереджень розвідки країн НАТО, не провела розгортання оперативного резерву ЗСУ, не провела розгортання військ територіальної оборони, не роздана зброя, не були підготовлені оборонні рубежі для військ, не була підготовлена евакуація населення в районах російського наступу. Хтось у керівництві країни має відповідати за цю бездіяльність, яка призвела до десятків тисяч загиблих, та полегшала агресору окупацію 15% української землі, до багатьох мільйонів біженців.

3. “Саботаж (оборони) Херсону та надання його росіянам для організації трагедії батальйону “Азов”.

Влада та Єрмак особисто постійно підкреслювали необхідність розмінування Чонгару, ось хронологія заяв, які робились навіть напередодні вторгнення: https://myrotvorets.news/yak-rozminovuvaly-chonhar-dlia…/ . Україна мала можливості підірвати усі чотири мости та шість дамб через Чонгар, мала можливості підірвати мости у Херсоні ще до початку російської атаки, або на самому початку такої атаки. Але через політичне втручання жоден міст та жодна дамба не були підірвані, в результаті чого противник на другий день війни захопив більшу частину Херсонщини, захопив Мелітополь, на третій день захопив Бердянськ, на четвертий без жодних перешкод оточив Маріуполь. Фактично дві бригади – Нацгвардіі, до складу якої входив “Азов”, та 36 бригада морпехів ЗСУ з різними підрозділами інших частин, були з самого початку війни приречені на оборону в абсолютно невигідних умовах, у повному оточенні. Путіну фактично здали коридор до Криму. Ворог захопив південь України, захопив найбільшу у Європі Запорізьку атомну електростанцію. Хто відповідає за ці рішення та за цю бездіяльність? Керівництво України мовчить, хоча це просто аморально по відношенню до десятків тисяч жертв.

4. “Затягування термінових закупівель військової техніки через Міністерство оборони України та висування необґрунтованих або навіть незаконних умов”.

Це питання стосується дій влади після початку війни. Не буду зараз деталізувати, але пані Спартц багато питань озброєння України не змогла пробити через відсутність адекватних рішень у Києві. Питання дискусійне, про відповідальність саме Єрмака в цьому питанні сказати не можу, в мене наразі нема даних.

5. “Витік інформації в Білорусь і зрештою в Росію про операцію України із захоплення “Групи Вагнера”, що призвело до її провалу”.

Жодного розслідування по Вагнергейту в Україні не відбулось. Але одного захопленого у полон “вагнерівця” росіяни миттєво погодились обміняти на наших полонених, це важливі для них полонених. Ми могли мати для обміну понад три десятки “вагнерівців”. Відповідальність на себе взяв президент Зеленський, хоча спочатку він взагалі все заперечував.

6. “Цілеспрямоване затягування через свого заступника Олега Татарова призначення незалежного антикорупційного прокурора”.

Україна на вимогу Заходу провела єдину структурну реформу у державному апараті – створила систему антикорупційних органів. Але вже два роки ця система не працює, оскільки два роки саме офіс президента та Єрмак блокують призначення Спеціального антикорупційного прокурора. І українське суспільство це питання, нажаль, не спроможне добитися від Зеленського та офісу президента виконання їхніх численних обіцянок по призначенню прокурора САП. Ми залишаємось для наших союзників країною, яка з корупцією у владі боротись не здатна. Хто має за це відповідати?

Ось посилання на цю заяву Спартц: https://censor.net/…/kongresvumen_ssha_spartts…

Зараз влада намагається дискредитувати Вікторію Спартц, але відповіді на її питання важливі в першу чергу не для США, вони важливі для нас, українців. Саме зараз, під час жорстокої війни. Бо за яку державу ми зараз б’ємось та втрачаємо десятки тисяч кращих людей – за державу, де є демократія та закон, чи за державу, де править брехня і зневага до десятків тисяч загиблих внаслідок проросійських дій влади?

Якщо Україна буде діяти у традиціях демократичних країн це тільки збільшить військову допомогу, а не зменшить, це очевидно, ніхто не зупинить нашу підтримку.

Найганебніше, що у нашої влади зараз є багато часу поливати брудом Вікторію Спартц, але зовсім нема бажання дати відповідь десяткам мільйонів українців на поставлені нею питання.

На фото: президент США Дж. Байден підписує закон про ленд-ліз на постачання зброї на суму 40 мільярдів доларів у присутності Вікторії Спартц. Для розуміння – ця сума більша за 40 (сорок!) річних бюджетів закупівлі озброєння Міністерством оборони України у розмірі 2021 року.

Чи розпочне Росія широкомасштабну війну проти України 16 лютого?
Ні. Російські війська навколо України розгорнуті, але готовності до негайних дій проти України у ворога немає.

Чому Захід щодня робить заяви про неминучу війну і нагнітає обстановку, чи це означає, що буде війна?
Ні. США, Великобританія та їхні союзники своїми заявами про неминучу війну змушують усі європейські країни НАТО визначитися зі своєю політичною позицією. США своїми діями радикалізують обстановку в Європі, щоб європейські країни створили єдиний фронт підтримки України, і таким чином розламали сепаратні домовленості з Путіним про невтручання. Байден хоче забезпечити солідарність європейських країн щодо України. Тепер до гібридної війни в Україні по-справжньому включається НАТО.

Президент Зеленський лає Захід за нагнітання обстановки та провокування паніки серед інвесторів, чи вигідна нам насправді політика США та їхніх союзників?
Так. Насправді, вперше за 8 років нашої війни провідні країни НАТО зайняли активну наступальну позицію проти загроз Путіна, вперше нам широким потоком пішла військова та фінансова допомога. Вперше біля кордонів України НАТО розгортає угруповання для ймовірної протидії російському вторгненню в Україну. Це величезна та безцінна допомога для народу України. А президент Зеленський або втратив розуміння, що відбувається, або проросійські сили в його оточенні – Єрмак та Демченко, маніпулюють президентом та користуються його невіглаством, щоб не зіпсувати свої контакти з Кремлем. Позиція НАТО заслуговує лише на глибоку подяку, це історичний перелом у відносинах України із Заходом.

Чи не підірве нашу економіку така паніка та заяви про війну?
Ні. Нашу економіку та державу підриває не війна з Росією, яка триває 8 років, і не чергові загрози Путіна, а надто не допомогу НАТО, а некомпетентність влади та не вміння користуватися можливостями та величезною міжнародною підтримкою, яку надає ця криза.

Чи може Росія розпочати напад ударами авіації та ракет, а вже потім кинути в атаку наземні сили?
Так. Але Росія не атакувала з повітря навіть у 2014-му, бо це призведе до великих жертв, і жорсткішої антиросійської реакції у світі. Удари з повітря без наземного наступу посилять опір та міжнародну підтримку України. Тут знаходяться журналісти всіх світових ЗМІ, і відео російського повітряного терору буде головною темою у всьому світі. Європарламент ухвалив резолюцію щодо повної блокади російського енергетичного імпорту до Європи у разі великої війни. Такої блокади економіка РФ не витримає.

Чи зацікавлена ​​Росія у нападі?
Так. Росія приєднала до себе Донбас та Крим де-факто, і російській армії необхідно змусити українські війська припинити стріляти та відкинути від Донецька та Горлівки. Ми створюємо загрозу ліквідації ДНР у будь-який момент, і Росія не зможе там стабілізувати свою владу. Саме Донбас є фронтом, де Росія зацікавлена ​​провести наземний наступ. Яке політично можна назвати діями «ополченців», а не регулярної армії.

Чи потрібно громадянам їхати, евакуюватися?
Ні. Треба займати своє місце у строю. Не треба всім брати в руки зброю – та її і немає на складах, кожна адекватна людина необхідна на своєму місці, у логістиці, забезпеченні, у тилу, на передовій. Треба розуміти, що робити в умовах кризи, війни це нормально в сучасному світі. Ця криза – не остання.

Чи закінчиться ця криза цієї зими?
Ні. Ця війна на роки, довгі роки. Україна – надто багата і надто важлива геополітична країна, щоб нас колись наші сусіди дали спокій. Поки Путін при владі, і поки що Україна залишається слабкою, погано організованою державою, де правителі намагаються умиротворювати Путіна, “дивитися в очі”, “просто припинити стріляти”, провалювати спецоперації власних спецслужб проти Росії, ми залишатимемося жертвою в очах агресора.

Чи можемо ми виграти у війні з Росією?
Так. Ми вже виграємо у війні із Росією. Підтримка НАТО різко підвищує нашу обороноздатність і створює багато нових можливостей. Путін не зміг виконати своїх цілей – повернути маріонетковий режим Януковича, повернути до влади проросійські сили, змусити Україну припинити опір за моделлю Придністров’я. Ми досягли безпрецедентних успіхів у розвитку своєї незалежності, і з кожним роком наші сили зростають. Путін як і Гітлер та Сталін не вічний. Коли ми побудуємо державу з компетентними лідерами, які приділяють увагу насамперед питанням безпеки та оборони, Росія з Путіним чи без Путіна усвідомлює безперспективність подальшої війни, і тоді вони самі повернуть Крим і Донбас, або ми зробимо це самостійно.

Юрій Бутусов